Записки помічника адвоката: те, про що не говорять на публіці
Disclaimer: будь-яка схожість з реальними людьми, адвокатами чи керівниками — випадкова.
1,5 роки я працюю в статусі помічника адвоката. Весь цей час до мене звертались студенти з питаннями, починаючи від «як знайти роботу» до «як завести розмову про зарплату». Тому я вирішила, що час поділитись своїм, хоч і невеликим, досвідом з якомога більшою кількістю майбутніх підкорювачів рифів адвокатури. Почнемо з самого початку шляху майбутнього практикуючого юриста.
І. Шукаємо роботу
Повірте, це не так складно, як ви собі уявляєте. Насправді, щоб знайти роботу необхідно зробити трішки більше ніж нічого + наполегливість та менше сором’язливості.
До вибору майбутнього роботодавця раджу віднестися серйозно. Робота — це місце, де ви будете проводити більше часу ніж вдома, з друзями чи з другою половинкою.
Як обирати?
На щастя, студентські осередки АПУ, і не тільки вони, постійно влаштовують якісь івенти від практиків, де можна заводити корисні знайомства і мати можливість оцінити професійні здібності спікерів. Адвокати насправді теж люди, тому всі абсолютно адекватно реагують на ініціативи студентів без зайвої зверхності (хоча іноді можна натрапити і на таких юридичних персонажів). Далі ваша ціль зробити так, щоб вас запросили на співбесіду.
ІІ. Співбесіда
По-перше, на співбесіді звісно ніхто не буде просити вас цитувати напам’ять кодекси, можливо будуть якісь правові питання загального характеру. Зазвичай, роботодавці намагаються дізнатись яка ви людина та перевірити ваші комунікативні навички.
Не забувайте, що ви також маєте право ставити питання. Я б навіть згадала тут цитату: «Хто задає питання, той керує розмовою». Тому варто готуватись не лише з точки зору правничої компетенції, а і підготувати питання, які б ви хотіли поставити роботодавцю. Наприклад, які клієнти: фізичні чи юридичні особи, кого з них більше, яка спеціалізація адвоката, які є особливо цікаві кейси і т.д. На співбесіді такі питання — це прийнятно, тому беремо листочок А4 та пишемо заготовки:)
ALARM! Про заробітну плату домовляємось «на березі». Результатом такого обговорення має бути:
- Розуміння того, скільки триває стажування та чи оплачується воно;
- У разі успішного проходження стажування, ви повинні чітко розуміти в чому полягає ваша мотивація та як заробити бажану зарплату.
Забули чи засоромились обговорити? В такому разі ризикуєте потрапити до адвоката в рабську кабалу. Адже якщо ви цього не зробите одразу, то надалі внести ясність в ваші фінансові відносини буде надзвичайно важко. Дуже часто адвокати полюбляють давати абстрактні обіцянки та місяцями використовувати вашу безкоштовну працю (рекорд мого знайомого — майже рік). В такому разі тут треба як з колишніми: за все подякувати та піти (лайкати по п’яні заборонено).
ІІІ. Зворотний бік роботи помічника адвоката
Якщо після першого місця роботи ви не розчарувались в професії так сильно, як жінка, яка вийшла заміж, а наступного дня дізналась, що чоловік гей — то продовжуємо розбирати круті та не дуже моменти в роботі помічника.
Рутина vs кайф
Хтось дуже розумний сказав таку фразу: «Оберіть роботу, яка вам до душі, і ви не будете працювати ані дня в своєму житті». Сказано дуже красиво та надихаюче, але це найбільша в світі брехня. Я не можу сказати, що я не люблю те, чим займаюсь, хоча, як і в будь-якій роботі, у нас є рутинні моменти від яких хочеться лізти на стіни. Однак, коли ти витрачаєш купу часу на формування позиції клієнта по справі, досліджуєш практику, формуєш позов, а потім в рішенні суду бачиш фразу «позов задовольнити повністю» — це кайфово. Кайфово відчувати, що ти в змозі вирішити чиюсь проблему, відстояти чиєсь порушене право. Саме в такі моменти і розумієш навіщо ти взагалі працюєш.
Спеціалізація
Напевне, я нікого не здивую тезою, що спеціалізація — це ознака професіоналізму. Дійсно, краще глибоко в усіх нюансах знати одну сферу, ніж декілька, але поверхово. Але спеціалізованих адвокатів в Харкові дуже мало, тут переважна більшість — «універсальні солдати». З одного боку, круто, що в таких умовах можна спробувати все і зрозуміти, що подобається більше, а з іншого — права вибору типу «я не буду цим займатися, бо це нецікаво, або це мені не подобається» немає. Тому можна спочатку попрактикуватися з універсалом, зрозуміти що подобається, а потім шукати спеціаліста в цій ніші.
Самостійність
В цьому блоці є священне правило: «Слухай колег, але думай своєю головою». Ми ж не в армії, щоб сліпо слідувати вказівкам керівника. По-перше, його думка не є єдино правильною. По-друге, ви все-таки юрист, і також повинні самостійно оцінювати ситуацію та, враховуючи позиції колег, робити власні висновки. Але, якщо вже ви взяли на себе відповідальність зробити «по-своєму», обов’язково аргументуйте та доведіть правильність саме вашої точки зору. Ми дискутуємо не тільки з опонентами, а ще й з старшими колегами;)
Важливість фідбеку
Критика на рівні «Міша, все фігня, давай по-новой» — це не норм. Важливість зворотного зв’язку від адвоката потрібна помічнику перш за все для того, щоб знати свої помилки, працювати над ними, вдосконалюватися та намагатися уникати їх повторення у майбутньому. Тому, якщо шеф не задоволений вашою роботою — вимагайте конструктиву та зрозумілих пояснень чому ви зробили «не так».
Взаємовідносини адвоката та помічника
За час свого невеликого досвіду я зустрічала два діаметрально протилежних підходи у відносинах з помічником:
- Жорстка ієрархія. Особливість таких відносин базується на бажанні показати свою зверхність та зайвий раз підкреслити нерівність між адвокатом і підлеглим.
Особливі ознаки: закочувати очі та провінційно цмокати язиком, коли молодші колеги починають тупити, рівень поваги нижче середнього.
- Холакратія. Тут відносини будуються на рівності, взаємній повазі та максимальній, наскільки це можливо, самостійності. Саме в таких умовах хочется працювати, вдосконалюватись і максимально якісно виконувати завдання.
Я дуже не люблю абстрактних роздумів без прив’язки до реальності, тому опишу дві ситуації з мого життя, які круто проілюструють ці два підходи.
Ситуація 1. Один з перших днів на роботі. Шеф вводить в курс справ та розповідає про внутрішню кухню фірми. (Обережно, зараз буде пряма мова, не повторюйте цього зі своїми молодшими колегами!)
- Так, беремо листочок і записуємо. Я розказую лише раз, перепитувати не можна. Щось забула? Загугли або питай у старшого юриста, питаннями мене не дратувати.
Ситуація 2. Також один з перших днів, але вже на новому місці. Знову мене вводять в курс справ, але слова нового керівника були зовсім інші.
- Якщо щось не зрозуміло, питай, все пояснимо. Не страшно сказати «я не знаю», страшно сказати «я не хочу».
Самі розумієте, де я працюю вже більше року.
Моя розповідь, це лише верхівка айсбергу життя помічника. Все інше — це вже наша маленька адвокатська таємниця 😉
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».