Закони про банки: ретроспектива

Про еволюцію банківського законодавства: від перших італійських лавок до фінтеху та криптовалют.

Що пов’язує сучасні банки та стародавні італійські ятки на ринку? Що спільного між сучасним менеджером банку та середньовічним священником? На перший погляд нічого, але давайте розбиратись.

Розвиток торговельних відносин відображає розвиток суспільства, що безумовно спричинює виникнення нових валют та установ, які виконують роль банків.

Мабуть, для всіх є очевидним, що виникнення банків пов’язане з потребою в зберіганні, обміні та видачі грошей. Так, раніше ці функції виконували святині, скарбниці чи купці, які приймали на зберігання цінності та гроші.

Цікаво, що раніше саме священники виконували функції сучасних банк-менеджерів, адже церковні організації були фінансовими посередниками, надавали кредити або зберігали кошти своїх членів та спільноти.

Згодом, на ринку з’явилась «альтернатива» у вигляді ринкових торговців.

Саме із цим і можна пов’язати виникнення терміну «банк», адже воно прямо походить від італійського — «banca», що означає «лавка» чи «прилавок», а саме лавки використовувались торговцями та грошевласниками для проведення фінансових справ, зокрема для видачі та обміну грошей. Потім цей термін підхопив увесь світ.

Матірʼю першого комерційного банку вважається Італія. Цим банком став «Monte dei Paschi di Siena» і примітно, що він і досі функціонує.

З часом фінансова сфера розвивалася, утворюючи різні типи банків. Сприянням розвитку банківської сфери стали такі фактори як розширення торгівлі, зростання економіки та зміцнення фінансових систем у різних країнах.

Разом із тим залежно від потреб історичного періоду розвивалось і законодавство у сфері фінансових установ.

Стрімкий розвиток сфери платіжних інституцій пов’язаний із відкриттям торговельних шляхів.

Віхи змін банківського законодавства: європейські традиції та американський підхід

19 сторіччя — інтелектуальний бум.

На ранніх стадіях існування банківських установ, законодавство мало на меті встановити регулювання процедури випуску банкнот та забезпечення існування банківської системи.

19 сторіччя стало не тільки бумом винахідництва, а і сторіччям імплементації законодавства банківської сфери, яким ми його можемо знати сьогодні. В 1839 році Кіркпатрік Макміллан створив прототип сучасного велосипеда, а вже через 5 років, у Британії було опубліковано Bank Charter Act.

Саме цим актом було врегульовано видачу банкнот та вперше встановлено необхідність резервування золота для підтримки банкнот, а також обмежено видачу банкнот поза лімітами, пов’язаними із кількістю золота, яке утримували банки.

Для США 1863 рік ознаменувався не лише видачею патенту на вогнегасник, а також і прийняттям National Banking Act, який регулював створення національних банків і встановлював їхні стандарти та обов’язки.

20 сторіччя вносить свої корективи

Міжвоєнний та післявоєнний період світової історії знаменує нову еру регулювання банківської діяльності. Акти цього періоду були спрямовані на відновлення фінансової системи та її зміцнення, а також на встановлення регулювання фінансового ринку.

Велика Депресія потребувала терапії, і ця терапія розпочалася в 1933, імплементацією Glass-Steagall Act. Ним визначалось розділення банкінгу на комерційний та інвестиційний, для запобігання конфлікту інтересів та створення умов для стійкості фінансової системи.

Чому готель Mount Washington у Бреттон-Вудсі також відіграє немалу роль для світового банкінгу?

У червні 1944 році 44 делегати від різних країн зібрались там, щоб ратифікувати Бреттон-Вудську систему, що сприяло створенню Міжнародного валютного фонду та фіксації офіційного курсу долара з метою запобігання девальвації валют.

У другій половині 20 сторіччя слово «лібералізація» було у всіх на вустах. У культурі це ознаменувалось розвитком руху хіпі, а в банківській сфері — лібералізацією ринку фінансових послуг.

У цей період у Британії було прийнято Financial Services Act, відповідно до якого встановлювалась нова фінансова система Британії, а також було створено надзвичайний орган фінансових послуг (FSA), який пізніше перетворився в (FCA).

Рейганоміка та тетчеризм

У 80-ті стала набувати популярності електронна музика, а також неонові кольори в одязі, проте цей період також знаменується новими поглядами в політиці — «тетчеризм» та «рейганоміка».

Як наслідок, у США прийняли Monetary Control Act (1980), що став частиною програми з дерегуляції фінансового сектору й також розширив фінансову свободу банків та інших фінансових установ.

Цікаво, що зміна політичного курсу також торкнулась і Німеччини, де відбулось реформування банківської системи й надання більшої свободи банківським установам, відповідно до Banking Act (1979).

Усі акти цього періоду надавали більше можливостей для банків та інших фінансових установ, і створювали умови для зростання конкуренції та ринкової ефективності.

90-ті запамʼятались багатьма подіями: розпадом Радянського Союзу, бумом супермоделей, а також і створенням Європейського Союзу, що ознаменувало нову еру у світі банкінгу. Європа почала впроваджувати реформи повʼязані зі створенням єдиного ринку та запровадженням євро.

Проте на ринку США також відбувались зміни. В 1999 році було підписано Financial Services Modernization Act, що відкрив банкам новий шлях.

Саме завдяки цьому акту банкам було надано дозвіл займатись ширшим спектром фінансових послуг, таких як: комерційне банківське обслуговування, страхування та інвестиційні послуги, також було дозволено надавати фінансові поради та послуги з фінансового планування.

У 2008 році світ накрила фінансова криза, котра стала натхненням для багатьох голлівудських фільмів. Але поза кінематографом, у реальному житті це було важче, і потрібно було приймати рішучі дії.

Саме тому законодавство більшості країн було спрямовано на встановлення заходів для стабілізації становища й запобіганню подібних ситуацій у майбутньому.

Більшість законодавчих актів цього часу переглянули вимоги до капіталу банків та їх ліквідності, з метою захисту прав споживачів.

У квітні 2009 року, Єлизавета ІІ прийняла в Букінгемському палаці лідерів країн «Великої Двадцятки», але не тільки це стало знаменним для Британії в цьому році.

Не менш важливим було також прийняття Banking Act, де було визначено ряд заходів, спрямованих на підтримку банків під час кризи та підвищення рівня довіри.

Тенденції майбутніх змін законодавства про банки

У 2003 році одна з найбільших платіжних систем світу подарувала нам нову можливість — здійснення безконтактного платежу.

Уже через 10 років світ зміг відчути, що таке життя без пластику — компанія Apple презентувала послугу оплати за допомогою телефону.

Зрозуміло, що з розвитком технологій, починають з’являтися нові фінтех-рішення, що змушує більшість країн або переглянути наявне банківське регулювання або ініціювати створення нових законів.

У 2009 році світ сколихнула поява біткоїна, і лише через 5 років почали зʼявлятись перші спроби регулювання цього активу. Американський «BitLicense», став першим офіційним ліцензійним регулюванням криптовалютних компаній.

Наразі чітко прослідковується тенденція до встановлення регулювання ринку криптовалют та здійснення криптовалютних операцій, а також декларування таких активів.

Усе це повʼязано зі зростанням популярності здійснення розрахунків у криптовалюті як серед фізичних осіб, так і серед субʼєктів господарювання.

Також останнє десятиліття відбувається розвиток фінтеху та банківських технологій, що також сприяє внесенню змін у законодавство, з метою регулювання цифрових фінансових послуг, захисту користувачів та забезпечення кібербезпеки.

Світова історія показує, що все циклічно, тому завжди буде актуальним питання забезпечення фінансової стабільності та покращення систем кризового управління.

Ніхто не знає, які виклики нам принесе завтрашній день, але точно достеменно відомо, що система банківського регулювання ніколи не буде стояти на місці та буде змінюватись залежно від потреб та проблем, що будуть виникати в майбутньому.

📌  Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «Блоги».