Захист викривачів: ЄС vs Україна

Про роль викривачів у боротьбі з корупцією та необхідність гармонізації українського та європейського законодавства на шляху євроінтеграції.

У сучасному світі викривачі є помічниками в розбудові доброчесності та прозорості в організаціях. Викривачі — це особи, які повідомляють про корупцію та інші порушення, про які вони дізналися під час роботи, служби або навчання. Розкриваючи протиправні дії, викривачі служать захисту суспільного інтересу.

У країнах Європейського Союзу викривачі допомагають виявляти порушення, покращувати внутрішні процеси в організаціях, попереджають репутаційні та фінансові втрати, сприяють зміні корпоративної культури.

Водночас негативні асоціації, повʼязані з викривачами, залишаються навіть у європейських країнах. Так, у Чехії, Ірландії, Румунії та Словаччині «викривач» асоціюється з інформатором, у Болгарії та Італії — зі зрадою чи шпигунством, в Угорщині, Латвії, Естонії та Литві — зі стукачем.

Викривання має стати більш прийнятним для суспільства. Змінювати сприйняття можливо через формування культури викривання та поваги до викривачів як вартових доброчесності.

До недавнього часу правовий захист викривачів у Європі здебільшого існував на національному рівні. Однак скандал із витоками даних у Люксембурзі 2014 року та інші зіграли вирішальну роль у зміні підходу ЄС до захисту викривачів.

У 2019 році ЄС прийняв Директиву ЄС 2019/1937 «Про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу» (далі по тексту — Директива), яка встановила мінімальні стандарти захисту викривачів.

Україна продовжує шлях до євроінтеграції. Особливу зараз увагу слід приділити захисту викривачів, адже ефективна боротьба з корупцією та злочинами в усіх сферах свідчитиме про готовність України бути в ЄС.

Імплементація Директиви необхідна в контексті виконання зобов’язань України по гармонізації свого законодавства з актами ЄС.

Основними положеннями Директиви є:

1. Розширення сфер викривання та дефініції викривача. Директива поширюється на викривачів, які повідомляють про порушення в різних сферах, включаючи державні закупівлі, громадське здоровʼя, безпеку, захист довкілля, захист споживачів, фінансово-економічні послуги та інші.
   
   Серед вдалих практик розширення сфери дії Директиви у власному законі можна віднести Італію, Швецію, Латвію, Чехію, Бельгію, Хорватію. Наприклад, Італія та Швеція додали до переліку порушення суспільного інтересу, а Данія зазначила серйозні порушення закону та інші серйозні питання. Натомість в Україні захищені тільки викривачі корупції.
   
   
2. Захист викривачів від переслідування. Держави повинні забезпечувати викривачам захист від будь-яких форм переслідування, включаючи звільнення, пониження в посаді, погіршення умов праці, інші дискримінаційні дії та психологічний тиск.
   
   Викривачі, у випадку переслідування, мають право на правничу та психологічну допомогу, судовий захист, компенсацію фінансових втрат. Однією з кращих практик є надання викривачам безоплатної правничої допомоги такими країнами як Бельгія, Греція, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Румунія, Словенія, Хорватія.
   
   Враховуючи, що викривачі окрім переслідування можуть піддаватися і психологічному тиску, забезпечення викривачів безоплатною психологічною допомогою такими країнами як Бельгія, Греція, Нідерланди, Словенія, Хорватія, Франція є вдалою практикою. Закон України «Про запобігання корупції» передбачає право викривача на психологічну допомогу, однак порядок надання допомоги залишається неврегульованим. Досвід країн ЄС показує, що створення центрів психологічної допомоги, гарячих ліній та навчання психологів — дієві кроки, які Україні варто взяти на озброєння та активно працювати над їх впровадженням.
   
   
3. Канали повідомлення. Директива вимагає, щоб викривачі були забезпечені захищеними внутрішніми та зовнішніми каналами повідомлення. Одним із ключових моментів Директиви ЄС є надання викривачу права вибору, кому подавати повідомлення: роботодавцю, компетентному органу чи, в обмежених випадках, ЗМІ.

На сьогодні Україна зробила певні кроки в захисті викривачів. У 2019 році внесені зміни до Закону України «Про запобігання корупції», якими положення Директиви частково перенесено до Закону. Попри те, що зміни були внесені не в повному обсязі, вони мали значний вплив на подальший розвиток викривання корупції в Україні.

Однак, щоб досягти стандартів ЄС у сфері захисту викривачів, Україні потрібно впровадити законодавчі, інституційні, організаційні та культурні зміни.

Важливим чинником формування культури викривання є інформаційне висвітлення теми та публічна підтримка, зокрема, медіа, профільними громадськими організаціями, експертами, викривачами.

Медіа мають вплив на громадську думку та можуть допомогти сформувати позитивне ставлення до інституту викривання, підкреслюючи важливість ролі викривачів як захисників суспільних інтересів.

Висвітлення процесу розбудови інституту викривання в Україні сприятиме підвищенню обізнаності громадськості та створенню підтримки імплементації нормативних актів у національне законодавство.

Для приведення українського законодавства до стандартів ЄС у сфері захисту викривачів необхідно:

1. Адаптувати законодавство: розробити комплексний законопроєкт та внести зміни до чинних норм, які передбачатимуть розширення сфери дії та широку дефініцію викривача.
   
   
2. Впровадити ефективні механізми захисту викривачів від різних форм переслідування та санкції за порушення їх прав.
   
   
3. Проводити системні інформаційні та адвокаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності про роль викривачів, формування культури викривання та поваги до них.
   
   
4. Створити мережу центрів із надання безкоштовної психологічної допомоги, провести навчання для психологів та сформувати спільноту для роботи з викривачами.

Гармонізація українського законодавства з Директивою ЄС є важливим кроком на шляху до європейської інтеграції.

Запровадження ефективних механізмів повідомлення, захисту від переслідувань, зворотного зв’язку, правової та психологічної допомоги сприятиме створенню надійної системи захисту викривачів в Україні.

Важливу роль у цьому процесі відіграє інформаційна підтримка та формування культури викривання. Спільні зусилля уряду, медіа та громадянського суспільства сприятимуть розвитку інституту викривання.

📌 Авторки:

• Оксана Броневицька, голова ГО «Фундація інституційного розвитку», к.ю.н., доцентка,
• Олена Карпова, експертка з формування культури викривання та захисту викривачів ГО «Фундація інституційного розвитку»

📎 Стаття є частиною проєкту «Гармонізація національної політики та законодавства у сфері викривання зі стандартами ЄС», що реалізується за підтримки Міжнародний фонд «Відродження» та Європейського Союзу в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».