ЄСПЛ: не всі труднощі і бідування війни підпадають під захист Конвенції
Попри очевидну небезпеку життю, пошкодження та знищення майна людей, які зазнали сильних страждань під час збройного конфлікту, обставини можуть виявитися недостатньо серйозними, аби ЄСПЛ розцінив це як порушення прав.
Європейський суд з прав людини оприлюднив прес-реліз у справі «Джиоєва проти Грузії» (№ 24964/09, 20548/09 та 22469/09), «Кудухова та Кудухова проти Грузії» (№ 8274/09 та 8275/09), а також «Нанієва та Багаєв проти Грузії» (№ 2256/09 та 2260/09), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».
Через бої, що розпочалися у Цхінвалі в серпні 2008 року у зв’язку із збройним конфліктом у Південній Осетії (російсько-грузинська війна), люди були змушені певний час переховуватися у підвалах своїх будинків або виїжджати закордон. Повернувшись у вересні, багато хто зіткнувся з тим, що їхні помешкання, меблі, побутові прилади та особисті речі були пошкоджені або знищені вибухами.
У вересні 2008 року кілька сімей подали заяви до Європейського суду з прав людини відповідно до статті 2 (право на життя), статті 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), статті 13 (право на ефективний засіб судового захисту), статті 14 (заборона дискримінації), статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також статті 5 §1 (право на свободу та безпеку) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд у Страсбурзі визнав заяви неприйнятними з різних причин.
Суд відхилив як неприйнятні усі скарги згідно зі ст. ст. 13, 14 як явно необґрунтовані. Дехто із заявників не опинилися в такій небезпеці, яка могла викликати питання відповідно до цих положень. Інші не надали доказів, достатніх за відсутності спростування, того, що вони знаходилися в безпосередній та негайній небезпеці. ЄСПЛ повторив, що він не є судовим органом, який розслідує і вирішує питання фактів, і не міг встановити фактичний перебіг подій.
Що стосується статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, то тут суд також відхилив усі скарги як неприйнятні через необґрунтованість (заявники не надали достатні докази щодо шкоди, завданої їх власності). Суд зазначив, що заявникам можливо бути складно надати докази, які витікали з ситуації конфлікту, проте, інші особи з м. Цхинвалі надали необхідні документи від місцевих органів влади, які підтверджували шкоду. В одній зі скарг суд також звернув увагу, що заявники орендували квартиру, яка була пошкоджена, а не володіли нею, тому її неможливо було вважати власністю у значенні Конвенції.
Що стосується захисту відповідно до статті 8 Конвенції, ЄСПЛ констатував, що, незважаючи на те, що люди страждали від стресу та дискомфорту, вони мали можливість повернутися через декілька тижнів в місця проживання. Тому, те, що вони пережили, не викликало втручання в їх права, захищені цим положенням.
Суд відхилив скаргу відповідно до статті 5§1, оскільки заявники не подали жодної відповідної скарги на те, що вони були незаконно позбавлені свободи.
З текстом прес-релізу у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
