«Якщо люди будуть все розуміти, то навіщо тоді адвокати?»
10 порад з прикладами, як спростити юридичні тексти не тільки у статтях для ЗМІ, а і в документах.
Я топлю за прості юридичні тексти вже кілька років. Ця ідея подобається далеко не всім юристам. Тому іноді мені прилітають фрази на кшталт:
- Якщо люди будуть все розуміти, то навіщо тоді адвокати?
- Якщо я напишу просто, то клієнти сприймуть мене несерйозно.
- Моє завдання заплутати, а не роз’яснити!
Звісно, я не буду перечити, що при написанні юридичних документів не все так просто. І людська мова підходить далеко не у всіх ситуаціях.
Однак, якщо говорити про тексти для ЗМІ — то без простої мови вже ніяк. Більшість видань жадають від авторів зрозумілих текстів. Адже, чим простіше викладений матеріал — тим легше його сприймати і розуміти. І тим імовірніше, що такий матеріал перегляне більше читачів. А це якраз і цікавить кожну редакцію та в ідеалі автора.
Як спростити тексти і в юридичних документах?
Про те, навіщо юристу писати зрозумілою мовою я писала раніше. А зараз спробою показати на прикладах, як можна спростити тексти не тільки у статтях для ЗМІ, а і в юридичних документах.
Адже, якщо писати короткими, а не довгими реченнями, прибрати з них словесне сміття, канцеляризми, штампи тощо — можна покращити текст. А ще зробити його легким для сприйняття, чітким та приємним для читання. Ну і головне, не змінити при цьому зміст документа.
Поради та приклади
1. Уникайте багатослів’я.
Багатослів’я — це коли автор вживає в реченні зайві слова. Як наслідок, воно стає довгим та перевантаженим. Іноді три-чотири слова можна замінити на одне:
- У нічний період часу — вночі
- У більшості випадків — здебільшого
2. Боріться з плеоназмами.
Плеоназм — сполучення близьких за значенням слів, з яких одне або кілька логічно зайві.
Наприклад, у словосполученні головний лейтмотив — слово «головний» зайве. Адже лейтмотив — це і є головний мотив.
3. Не вживайте дієслів пасивного стану. Краще замініть на активну конструкцію.
- Мною було прийнято рішення — я вирішив
- Нами було проведено дослідження — ми дослідили
4. Позбавтеся канцеляризмів
Канцеляризми — це пусті, «бездушні» словосполучення, що характерні для бюрократичної мови. Вони ускладнюють текст та надають йому шаблонного значення.
Часто такі довгі словесні конструкції можна замінити одним або двома словами:
- доводжу до вашого відома — повідомляю
- такий стан речей є неприпустимим — це неприпустимо
Мені подобається порада від Стівена Кінга:
«Просто зараз дайте собі урочисту обіцянку ніколи не казати “Джон затримався через потребу здійснити акт дефекації”, коли хочете сказати “Джон затримався, бо захотів срати»
5. Не використовуйте мовних штампів.
Часто це вживання кількох абстрактних слів, розташованих поряд:
- питання підвищення
- забезпечення виконання
Краще одне зі слів замінити на інфінітив:
- забезпечити виконання
- виконати зобов’язання
Ці приклади показують, як можна видалити з тексту зайві слова, не змінивши суті. Як наслідок, речення стане коротшим і не буде перевантажене непотрібними словами.
6. Уникайте кальки.
- Закон вступив в законну силу
- Закон вступив в дію
Конструкція «вступати в дію, в силу» є калькою. Замініть стилістично кращим варіантом:
Закон набув чинності.
7. Будьте чіткими.
У мову юристів часом в’їдаються скальковані штампи, такі як «копія вірна». Та не всі знають, що так писати неправильно.
Згідно з оригіналом — правильний варіант в українській мові. Адже вірним можна бути в дружбі чи коханні.
8. Не плутайте поняття.
Юристи часто використовують у документах слова: термін і строк. Тут важливо не плутати:
Термін — певний момент у часі (конкретна дата календаря, число, день). Термін виконання замовлення — 28 березня 2020 року.
Строк — певний період у часі (може тривати години, дні, місяці, роки). Строк дії договору — 3 роки з моменту підписання.
9. Не пишіть довгими реченнями.
Речення на пів сторінки А4 читати і сприймати важко. Якщо ви не можете прочитати його на одному диханні — значить щось пішло не так. Часто, там де ставиться кома, можна поставити крапку.
10. Не «переборщіть» з короткими.
Іноді буває, що автор женеться за короткими реченнями і розбиває одне логічно зв’язане на кілька. Таке явище називається парцеляція. Це погано, адже тоді такі короткі речення синтаксично неповні і не мають суті самі по собі.
Про всі ці приклади я писала у своєму телеграм-каналі Legal Writing. Кому цікаво, долучайтесь і чекайте нових порад.
