Як відкриті державні дані допомагають у роботі юристам: розповідає Микита Підгайний 

Відкриття державних даних в Україні вплинуло на ведення бізнесу, зокрема й на юридичну сферу.

Це дало змогу моніторити роботу державних органів, створювати нові послуги та інструменти. Як наслідок, з’явилося багато сервісів на основі відкритих даних, які активно почали використовувати у правовій сфері.

Ми розпитали Микиту Підгайного, СЕО Bot&Partners, юридичного інженера Опендатабот, що можна робити з відкритими даними юристам, як вони можуть їм допомагати в роботі; які сервіси на основі відкритих даних він використовує та чого чекати від цієї сфери у найближчому майбутньому.

Ви вже близько п’яти років працюєте з відкритими даними. З чого все починалось?

Все почалось у 2015 році з ухваленням змін до ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Тоді вперше дали визначення відкритим даним. І вже згодом, у 2016 році, почали відкриватись набори даних.

Напевно, першим великим і важливим реєстром став ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Його опублікував Мін’юст 16 квітня 2016 року. Ці дані стали основою для багатьох продуктів.

Що змінилось після того, як українські держоргани почали відкривати дані?

По-перше, ми дізнались, які взагалі є дані в державних органів та яка їхня якість.

По-друге, змогли аналізувати явища, процеси й тренди в нашому суспільстві. Наприклад, скільки відкривається і закривається компаній або ФОПів, скільки і яких судових рішень ухвалюють в Україні та інше. 

По-третє, ми, як суспільство, змогли будувати й користуватися сервісами на основі даних, які спрощують нам життя. Минулого разу, коли я орендував житло, чатбот підготував для мене договір оренди та перевірив нерухомість за декілька хвилин. Проста побутова ситуація, яка спростила мені життя.

Що можна робити з відкритими даними юристам?

Все що завгодно. З точки зору закону відсутні будь-які обмеження. Я можу їх звантажувати, аналізувати, обробляти, створювати на основі них матеріали для ЗМІ, інфографіки чи продукти.

З точки зору практики є три варіанти:

• створювати аналітику
• будувати сервіси
• інтегрувати дані у свої бізнес-процеси (наприклад, зробити так, що коли у вашого клієнта з’явився податковий борг — це завдання автоматично проставлялось юристу на перевірку).

Розкажіть приклади, як вони можуть допомагати в роботі.

Це залежить від того, яка у вас робоча рутина. Я у своїй роботі регулярно використовую Опендатабот для пошуку компаній, моніторингу своїх клієнтів та пошуку по судовому реєстру. Але насправді це крихта того, що можуть сервіси на основі відкритих даних.

А як ви у своїй компанії використовуєте відкриті дані?

По-перше, ми моніторимо всіх своїх клієнтів в ЄДР. По-друге, надаємо послуги іншим компаніям щодо інтеграції відкритих даних.

Наприклад, для компанії «Sayenko Kharenko» ми побудували алгоритм, який аналізує відкриті дані й у разі виникнення юридичних ризиків – повідомляє про це юристів.

Для рекрутингової компанії — алгоритм перевірки даних про кандидатів.

А як щодо сервісів на основі відкритих державних даних? Які ви можете порадити юристам?

Опендатабот, Бабуся, Monitor.Estate, Суд на долоні. Всі ці сервіси можуть значно спростити життя і зекономити час юриста.

А що можете сказати про сервіси «Суд на долоні» та «PravoSud»?

Ці сервіси дають змогу ефективніше готуватися до судових спорів та оперативно аналізувати судові практики під час підготовки до справ.

Наприклад, такий інструмент як PravoSud – дозволяє знаходити потрібні документи й будувати обґрунтовану правову позицію. А «Суд на долоні» допомагає юристам візуалізувати інформацію з реєстру судових рішень та інших тематичних реєстрів, використовуючи ключові слова. 

Глобально, таких продуктів стає більше і це дуже добре. Адже це справді гарні «помічники» в роботі юристам.  

Існує побоювання, що відкриті дані можуть частково замінити юристів 🙂 Чи це так?

Якщо завдання юриста розгадувати «капчу» (тест на те, чи ви людина), то так, можуть замінити. Але я не знаю жодного такого юриста.

Чи завжди потрібні програмісти для того, щоб працювати з відкритими даними?

Ні, абсолютно. Для роботи з відкритими даними є кілька опцій. Перша – використовувати готові продукти. Тут кількість потрібних знань найменша. Це такі самі сервіси, як пошта чи навігатор.

Друга — якщо вам потрібна інтеграція з вашими корпоративними системами, то вам не обов’язково програмувати. Зараз є багато no code сервісів (сервіси, які дозволяють створювати програми без програмування), за допомогою яких можна інтегрувати ці дані.

Але для створення складних систем, потрібні будуть програмісти.

Зараз багато говорять про електронний суд. Чи залежить він якимось чином від відкритих даних?

Через брак коштів половина судів не відправляє документи поштою. Тобто, люди не отримують повідомлення про те, що вони є стороною по справі.

І єдиний спосіб дізнатися про свій суд – моніторити відкриті дані.

Як, на вашу думку, відкриття державних даних вплинуло загалом на ведення бізнесу в нашій країні?

Загалом дуже позитивно. По-перше, бізнес зміг будувати свої рішення на даних, а не на папірцях. По-друге, є можливість аналізувати діяльність державних органів.

Раніше ми фактично відштовхувались від інформації, яку публікував Держстат. Наприклад, як виглядала перевірка контрагента раніше. Ти відправляв скани документів — тобі вірили. Хоча очевидно, що документи легко підробити. Зараз ми можемо знаходити інформацію про контрагентів в режимі реального часу.

З якими проблемами стикаються юристи при роботі з відкритими даними?

Останнім часом державні органи підміняють реальне відкриття даних — створенням дашбордів (графіків). Тобто держоргани, замість опублікування набору відкритих даних, яким усі можуть користуватись та перевіряти, публікують інфографіку на своєму сайті.

Наприклад, за Постановою Кабміну №835 — МОЗ зобов’язане публікувати дані про медичні ліцензії. Замість цього вони опублікували дашборд. Це означає, що перевірити чи створити продукт на основі цих даних ніхто не може.

Зараз існує велика проблема з тим, що дані ніби відкриті, але використовувати ми їх не можемо. Наприклад, деякі набори даних не підлягають машинному обробленню. Крім того, багато наборів — неповні, неуніфіковані та несвоєчасно оновлюються. 

Ваше бачення: чого чекати від сфери відкритих даних в найближчому майбутньому в Україні? Зокрема, для бізнесу і фахівців юридичної та судової галузі?

Я не знаю чого чекати, але в мене є надія на те, що державні органи почнуть публікувати чистіші дані… і робитимуть це регулярно. Бо зараз це проблема номер один.

______________________________________________

Від редакції:

Оpen data спільнота в Україні активно працює над тим, щоб все більше наборів даних відкривали для суспільства, зокрема, для юридичної сфери. Оновлена Постанова №835 передбачає публікацію даних у відкритому доступі щодо рішень Конституційного Суду, списку суддів та інформацію про ефективність здійснення суддями правосуддя, про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та багато інших.

Ці набори даних інтегрують в уже наявні сервіси або ж з’являться нові можливості, що допоможуть ефективніше готуватися до судових спорів та оперативно аналізувати судові практики під час підготовки до справ. А оприлюднення наборів щодо фінансової звітності компаній допоможе оцінити ризикованість співпраці з певними контрагентами та їхнє становище: буде відкрита інформація про доходи, витрати, прибутки/збитки, активи, капітал, зобов’язання, кількість співробітників компанії та інші важливі дані.

Більше інформації та успішних кейсів використання відкритих даних, зокрема для юридичної сфери, шукайте у звіті про антикорупційний та соціальний вплив відкриття державних даних на провадження бізнесу в Україні. Це дослідження провели у межах проєкту  USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» за підтримки Міністерства цифрової трансформації.