Як уникнути порушення етичних норм при використанні соціальних медіа?
Напевно, ви — один з тисяч юристів, який вже давно і часто користується соціальними мережами … Facebook, Twitter, LinkedIn та іншими, щоб розширити свою професійну присутність в безмежному цифровому просторі. Це так? У такому випадку, варто дізнатися про етичні норми, ті рамки, в яких адвокат повинен здійснювати свою професійну онлайн-діяльність або навіть ділитися своїм особистим.
Це точно не буде зайвим, тому що в багатьох країнах на державному рівні почали розробляти кодекси етики і порядок контролю за поведінкою адвокатів в мережі. Навіть в Україні у 2017 році Звітно-виборний з’їзд адвокатів України затвердив оновлені Правила адвокатської етики. Тепер вони модернізовані новими положеннями щодо дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.
Яка грань між офлайн професійною етикою і спілкуванням в соцмережах? Звернемося до досвіду Американської асоціації адвокатів (далі — ААА), яка підготувала декілька порад адвокатам, як їм уникнути порушення етичних норм при використанні соцмедіа.
Нагадаємо, що серед своїх основних цілей, American Bar Association декларує вироблення нормативів юридичної освіти для профільних ВНЗ та розробку етичних стандартів для юристів різних спеціалізацій.
В даний час в ААА складається 410.000 членів, найбільші офіси в Чикаго (штаб-квартира) і Вашингтоні.
1. Пам’ятайте, що профілі та пости у соцмережах суди можуть визнати рекламою
Багато юристів, адвокати та навіть судді не припускають, що їх сторінки в соцмережах хтось може вважати рекламою. І дарма.
Реклама юрпослуг не обмежується модулями в «глянці», на щитах і автобусах, телебаченні й радіо. У багатьох судових округах США персональні сайти юристів або юрфірм вважаються рекламою. А оскільки профілі в соцмедіа за своєю природою теж належать до сайтів, то і вони можуть стати майданчиком для рекламних оголошень.
Існує і судова практика. Наприклад, Верховний Суд штату Флорида недавно оновив закон про рекламу, в якому прописано, що на контент сайту юриста та юридичної фірми (включаючи соціальні мережі і відеоблог) поширюються багато обмежень, що застосовуються до інших традиційних форм реклами.
Висновок — більш прискіпливо фільтруйте свій контент.
2. Уникайте помилкових або тих, що вводять в оману, постів / коментарів
Заборона на створення помилкових або оманливих заяв — один з базових принципів кодексу етики Американської асоціації адвокатів. Він стосується спілкування з клієнтами, третіми особами, ЗМІ.
Цей принцип, на думку ААА, повинен поширюватися і на соцмережі та сайти. Комісія з етики з Кароліни прийшла до висновку, що адвокати повинні уважно стежити за тим, щоб на сайтах з сервісом «консультація», відповіді на запитання користувачів публікували тільки адвокати.
Хоча адвокати вже знають, як важливо не забувати про самоцензуру при створенні сторінки і її наповненні, зустрічаються і типові помилки.
Наприклад, вказуючи в профілі поряд зі своїм статусом адвоката твердження «експерт з сімейного права», правник навіть не здогадується, що порушує етичні норми. Однак, згідно з професійним кодексом етики в багатьох штатах, адвокатам заборонено використовувати термін «експерт» та «фахівець» як характеристику своєї діяльності. Адже це не відповідає класичному розумінню цих понять.
3. Уникайте бажання нав’язувати юрпослуги через свої акаунти
У Кодексі професійної етики ААА є пункт про заборону самореклами та використання персональних сторінок в соцмедіа для корисливих цілей.
Безумовно, є й винятки. Наприклад, адвокат може порадити юрпослуги своїм колегам, членам сім’ї, людям, з якими він вже спілкується як професіонал і які звертаються до нього саме за цим.
Та у протилежному випадку мова йде саме про нав’язування послуг, агресивної самореклами. Наприклад, розсилка «запрошень стати друзями» на Facebook разом із текстом відповідного характеру — «я — адвокат, пропоную свої професійні послуги».
ААА допускає розсилку по базі зацікавлених в ній друзів в соцмережі LinkedIn для зручності та ефективного оповіщення користувачів про можливості послуги. Однак мова не йде про всіх користувачів цієї соцмережі.
4. Не розголошуйте конфіденційну інформацію або відомості, що становлять професійну таємницю
Соціальні медіа створюють потенційний ризик розкриття (випадково або навмисно) конфіденційної інформації або відомостей, що становлять професійну таємницю.
До прикладу, про поточних або колишніх клієнтів. Адвокати зобов’язані захищати службову інформацію і на своїх персональних сторінках у соцмережах в тому числі.
—
Шукайте більше інформації про стратегії поведінки в соцмережах тут
Автор: Назарій Стах
Джерело: ceur.com
Фото: Pixabay