Як створити успішний стартап: кейс «Соціальної мережі»
Світ змінюють людські ідеї і ті, хто їх вигадують. Але, як завжди, є одне «але»: щоб створити успішний бізнес чи проєкт автору ідеї треба її успішно реалізувати. І цей процес потребує вдалого залучення юристів. Це гарно демонструє фільм «Соціальна мережа» про створення однієї з найуспішніших на сьогодні компаній світу — Facebook.
Всі великі зміни (і бізнеси) починалися з великої ідеї. Але все по черзі: спочатку ту велику (інноваційну) ідею треба вигадати, а вже потім — успішно цей геніальний задум реалізувати. За кулісами повідомлень у медіа та соцмережах, що «десь вигадали чергову ідею або заснували стартап» ховається багато деталей, в т.ч. юридичних, та, звісно, робота великої команди фахівців. І, можливо, вже скоро це змінить наше звичне життя.
Ще якихось 15-20 років тому соцмереж взагалі не існувало і наші старші друзі та колеги були абсолютно звичними до паперових листів і дзвінків. Ми ж віддаємо перевагу повідомленням у Facebook-месенджер, Telegram та дзвінкам у Zoom. Всі ці технологічні продукти/компанії теж колись були стартапами, які вдало завоювали серця мільйонів користувачів.
Історія із фільму «Соціальна мережа» (англ. Social network, 2010) якраз гарно розповідає як ідея «створити середовище для спілкування студентів» стала стартапом, а потім отримала офіційний статус та змогла вийти на глобальний рівень. І головне — завдяки чому і до чого тут юридична робота.
Про що кіно?
Це кіно про те, як вигадали Facebook і як соцмережа зробила перші кроки до того, щоб завоювати серця мільярдів користувачів. Почалося все восени 2003-го в одному із гуртожитків Гарвардського університету. Марка Цукерберга тоді кинула дівчина, він трохи випив і написав про неї неприємні речі у власному блозі на Livejournal. А ще того вечора Марк вигадав створити сайт, де можна було б порівнювати університетських дівчат на «привабливість».
Те, що в Гарварді немає єдиної бази фотографій, було вирішено легко і просто: всі бази даних зламані, сусід по гуртожитку «позичив» спеціальний алгоритм — і ідея стала реальністю. Нічого погано ж не станеться, якщо просто надіслали посилання на facemash кільком людям?
У той момент все і змінилося. Нова розвага знайшла так багато шанувальників, що сервери університету просто вийшли з ладу. Керівництво було, м’яко кажучи, не «в захваті» і заговорило про дисциплінарну відповідальність для виконавця: за порушення правил безпеки, авторських прав та втручання в особисте життя студентів, а ще порушення університетської політики використання цифрових зображень… Але кого цікавить думка університету, якщо користувачам — самим студентам — така розвага дуже сподобалася. То може створювати новий сайт вже на власних серверах?
Історія Facebook з фільму, як і в реальності насправді, гарно ілюструє як стартап може пройти шлях від ідеї до успішного прибуткового бізнесу. І на старті це два важливих етапи: спочатку легалізувати свою ідею у офіційний бізнес, далі — залучити інвестиції для його розвитку. Розберемо в деталях.
Етап перший. Легалізувати інноваційну ідею стартапу
Там, де виникає гарна ідея, завжди знайдеться кілька людей, які щось подібне вже хотіли створити чи просто думали про це. Або, як у випадку з Цукербергом, — найняли тебе як IT-фахівця, щоб щось подібне створити. Тоді у майбутнього засновника соцмережі було два можливих рішення: створювати Harvard connection, на роботу над яким він вже погодився, чи паралельно працювати над власною/позиченою ідеєю.
На жаль, з сюжету фільму незрозуміло всіх деталей справи, але чітко видно, хто реалізував цю ідею буквально, тобто сам Марк. Чи йшлося про якийсь договір у домовленості про Harvard connection та яка позиція щодо такої назви мало б керівництво самого університету ми не знаємо. Та й авторське право захищає реалізацію ідеї, а не саму ідею. Так, захистити ідею можливо, коли вона є новою та має вираження у матеріальній формі. Патент, торгова марка чи інший вид захисту об’єкта інтелектуальної власності — подальший захист залежить від формату ідеї та рішення, яке вона пропонує. Сьогодні, наприклад, вже нікого не дивує доменне ім’я сайту чи назва фільму у якості торгової марки.
Отже, як легалізувати інноваційну ідею стартапу, коли все що ви можете, писати код? Відповідь від Марка була така: зареєструвати доменне ім’я, навіть якщо про оформлення її юридичного статусу ще поки не йдеться. Домен з назвою thefacebook зареєстрували 4 лютого 2004-го і це стало першим кроком до реалізації ідеї у правовому полі. Хоч це і не допомогло Цукербергу уникнути судового позову про крадіжку інтелектуальної власності і спорів навколо теми «взяв ідею — і вдосконалив її». Але виграш у будь-якій справі, особливо, судовій, завжди ховається у деталях, переважно юридичних. Головне — фіксувати їх у матеріальній формі, зареєструвати на неї авторське право та вибрати правову форму для свого майбутнього бізнесу.
Етап другий. Перетворити грамотну ідею у великий бізнес
Офіційна і кінематографічна історія підтверджує факт, що у квітні 2004-го на території американського штату Флорида зареєстрували юридичну особу — товариство з обмеженою відповідальністю. Так спочатку офіційно з’явився thefacebook. Трьома її засновниками стали вчорашні сусіди по кімнаті в гуртожитку.
Розподіл ролей, навіть часом умовний, і часток у статутному капіталі компанії — типовий етап переходу від ідеї до її офіційного статусу. У якості співзасновника і фінансового директора — Едуардо Северин — він же забезпечував стартовий капітал для розвитку Facebook’а та надавав додаткове фінансування. Згодом саме його подальша участь в управлінні компанією стане предметом ще одного судового позову, в т.ч. через право називатися засновником поряд з Цукербергом.
Але на старті студенти-підприємці думали про інше: про залучення інвестицій в проєкт та можливість перетворити ідею у прибутковий бізнес. За численними зустрічами та діловими переговорами головна ціль — знайти правильного інвестора та/або партнера. Коли знаходиться ще й вправний менеджер Шон Паркер, команда thefacebook стає Facebook та переїжджає у Каліфорнію (перейменування та зміна місцезнаходження юридичної особи) і залучає інвестиції від фонду відомого підприємця Пітера Тіля.
Компанія переживає корпоративну реструктуризацію і змінюється: зі звичайного регіонального ТОВ соцмережа стає акціонерним товариством, інвестори отримують частки у збільшеному статутному капіталі. Незабаром з метою податкової оптимізації вона знову змінить локацію та отримає перспективи виходу з акціями на біржу. На допомогу на кожному з етапів у розвитку компанії та корпоративних конфліктах команді приходять фахівці із права. Бо Facebook і далі щодня вигадує щось інноваційне, щоб користувачі програми знову і знову перевірили свої оновлення та друзів.
Таких історій безліч. Всі ми читаємо їх у нашій стрічці новин: про залучення інвестицій у розвиток компанії, про судові позови між співзасновниками чи договори про нерозголошення та конфіденційність. За реченнями про «революційну ідею» чи «стартап» завжди ховається значно більше правових формулювань про їхній юридичний статус чи права інтелектуальної власності.
Що важливо, за будь-якою вдалою ідеєю завжди стоять юристи, які заповнювали заявку на реєстрацію юридичної особи чи патент. І це стає першим кроком до досягнення успіху… або провалу. Бо розвиток бізнесу завжди має багато деталей, особливо юридичних. Але ніщо не зупинить реалізацію глобальної ідеї, яка так сильно подобається своїм користувачам.
Оксана Купер, аналітик з дипломом юриста та великою любов’ю до кіно, авторка Telegram-каналу «Вина» про право через кіносюжети
Вже давно звикла, що можу розібрати «з точки зору права» буквально будь-яку кіноісторію. Повірте: юридичні деталі знайдуться навіть у фільмах/серіалах, які мають мало спільного з юриспруденцією. Ось доказ: єдине, що детально пам’ятаю із трилогії про «Хоббіта» — це контракт Більбо Бегінса на подорож в Еребор: документ потім пригодився як доказ сусідам по Ширу, де це можна пропадати цілих 13 місяців без жодної звістки. Ще один: якщо зловісного Джокера коли-небудь зловлять, його неосудність — гарний шанс виплутатися з будь-якої історії. Навіщо це все? Так значно простіше пояснювати складні речі з законів, особливо не фахівцям з юриспруденції.
