Як подорожувати з дитиною, якщо екскоханий сказав “Ні”
Ви вирішили поїхати за кордон з дитям, а екскоханий заперечує. Як діяти? Справді, нерідко до Lойерів звертаються за консультацією з таким питанням. Аби не втратити квитки та настрій, давайте розберемося.
“Так, офіцере, я не маю дозволу на виїзд дитини з країни”
Українське законодавство передбачає, що особа з 14 років отримує можливість пересуватися в межах країни на власний розсуд. А самостійно виїхати за кордон – лише з 16 років. Тому до святкування вашим дитям 16-річчя є нюанси.
Зазвичай, виїзд дитини здійснюється в супроводі одного з батьків та нотаріально посвідченою згодою іншого. Але не завжди маємо порозуміння між матір’ю та батьком. Тим паче у ситуації, коли стосунки стали конфліктними. Відповіді на основні питання про переміщення українців до іноземних держав (в тому числі діток) можемо знайти у Правилах перетинання державного кордону громадянами України.
Ці ж Правила містять підказки щодо міжнародних мандрівок з дітьми за наявності “односторонньої згоди” (лише матері чи лише батька). Ось деякі варіанти:
- той хто не дає згоди є іноземцем чи без громадянства
- дитина постійно проживає у іншій країні
- суд позбавив батьківських прав “другу сторону” або визнав недієздатним
- суд надав дозвіл на виїзд дитини без згоди другого з батьків
- наявна довідка із РАЦС про те, що матір не перебуває у шлюбі, а батько записаний за її вказівкою
- наявна довідка від державного/приватного виконавця про заборгованість зі сплати аліментів понад чотири місяці
- наявне закордонного свідоцтва про народження дитини без відомостей про батька (не забуваємо його легалізувати або засвідчити апостилем)
- наявне рішення суду, органу опіки та піклування, сільської ради тощо, яким підтверджено місце проживання дитини з тим із батьків хто виїжджає з нею (час подорожі до 1 місяця)
- якщо дитина хворіє на тяжкі хвороби та наявна заборгованість по сплаті аліментів за 3 місяці
У цих випадках, ви показуєте документи, які підтверджують якусь із вищезазначених обставин та сміливо кажете працівнику пункту пропуску “Так, офіцере, я не маю дозволу на виїзд моєї дитини з країни, тому що він не потрібен”.
Найчастіше у даних Правилах зустрічається рішення суду. Така собі універсальна можливість переконати прикордонників дозволити вам з малюком сісти у літак. Здавалося, беззаперечний аргумент, але досить затратний емоційно та розтягнутий у часі. Якщо діалог між батьками весь час ускладнюється, процес комунікації не налагоджується, вірогідно, що суд – єдиний, хто здатний захистити інтереси дитини.
Отримати рішення суду, на підставі якого зможете поїхати за кордон – хороший тимчасовий вихід з ситуації. Але чи не варто спробувати піти на зустріч екскоханому та примиритися? Хоча б щодо питань, пов’язаних із дитиною? Все ж таки раніше вас об’єднувало кохання і відшукати його маленьку часточку серед взаємних образ – чому б не спосіб?
У вас був подібний досвід? Поділіться з нами – ми цінуємо вашу думку.
Автор: Ольга Борисенко