Як оскаржити дії Держпраці?


Віталій Соловей

В.о. директора Юрдепартаменту Дніпропетровської облдержадміністрації


Що можна вважати неправомірними діями Державної служби України з питань праці та як їх оскаржити. 

Роботодавці мають право оскаржувати неправомірні дії Держпраці та її посадових осіб, а також приписи та вимоги інспекторів праці. Це передбачено положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. 

Отже, неправомірними діями Держпраці можуть бути:

  • недотримання порядку призначення та проведення перевірки або інспекційного відвідування;
  • перевищення повноважень посадовими особами;
  • безпідставні позапланова перевірка або інспекційне відвідування;
  • винесення неправомірних рішень;
  • порушення порядку складання актів, вимог, приписів, прийняття постанов.

Роботодавці мають право на оскарження рішень Держпраці в адміністративному та судовому порядку. Однак на законодавчому рівні сам порядок оскарження виписаний лише частково.

Щодо адміністративного оскарження

Порядок адміністративного оскарження приписів Держпраці щодо порушень законодавства про працю та зайнятість населення закріплений у п. 23 та 26 Порядку №823. 

Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у 10-денний та 1-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника територіального органу, в якому працює інспектор праці. Вимога або висновок, складені за результатами планової перевірки, можуть бути оскаржені в 10-денний строк з дати їх отримання.

Крім того, у разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці їх рішення може бути оскаржене до голови або заступника голови Держпраці. 

Скарга подається у довільній формі та має містити обставини і факти, що свідчать про неправомірність прийнятого рішення, а також копії доказів, які це підтверджують.

Подані скарги розглядаються у 30-денний строк після дня їх надходження. Варто зазначити, що подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги. На час розгляду скарги проведення інспекційного відвідування або будь-яких інших перевірок з питань праці зупиняється.

Також, за Законом України «Про звернення громадян», роботодавці мають право звернутись до Держпраці у порядку підлеглості зі скаргою на дії або рішення інспекторів праці. Скарга на рішення може бути подана не пізніше місяця з часу ознайомлення роботодавця з прийнятим рішенням. Строк її розгляду становить не більше місяця з дня надходження, а якщо вона не потребує додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня її отримання. Загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 днів. Цей строк може бути скорочено за наявності обґрунтованої письмової вимоги роботодавця.

За результатами розгляду скарг рішення Держпраці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині. 

Але, уповноважені особи при розгляді скарг часто стають на бік роботодавців. Як правило, в адміністративному порядку можуть бути скасовані рішення лише з підстав допущення посадовими особами в ході перевірки або інспекційного відвідування процесуальних порушень.

Тому, оскарження в адміністративному порядку достатньо неефективне, однак необхідне для якісного судового перегляду. Так як скориставшись можливістю досудового врегулювання, роботодавець вживає всі необхідні засоби захисту своїх порушених прав та інтересів, що підвищить шанси на позитивне рішення суду.

Судовий порядок оскарження

Право на оскарження рішень та дій Держпраці в судовому порядку роботодавці мають незалежно від того, чи користувались вони правом адміністративного оскарження, чи ні, та незалежно від результату такого оскарження.

За положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, роботодавці мають право звернутись до адміністративного суду протягом 6 місяців з дня винесення оскаржуваного рішення або з дня, коли вони дізнались або могли дізнатись про порушення своїх прав та інтересів

У разі якщо роботодавець скористався правом адміністративного оскарження, для звернення з позовом встановлюється 3-місячний строк з дня вручення рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність Держпраці.

Важливо знати, що подання позову до суду не припиняє виконання припису, як при адміністративному порядку. 

Отже,  разом з позовом подавати до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису на час розгляду справи. В разі неподання такої заяви роботодавець може бути притягнений до адміністративної відповідальності за невиконання припису у встановлені строки (ст. 1884 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073Х), або до нього можуть бути застосовані інші заходи державного реагування.

Звертаю увагу, що акт інспекційного відвідування не може бути оскаржений до суду, оскільки він не є рішенням Держпраці у розумінні. Діяльність зі складання акта інспекційного відвідування є службовою діяльністю інспекторів праці на виконання їх посадових обов’язків. Тому дії інспекторів зі складання акта не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав роботодавця, крім права на надання зауважень.

Позовна заява на рішення та дії Держпраці повинна бути обґрунтована належними та допустимими доказами їх неправомірності. 

Наприклад, інспектором праці було допущено процедурні порушення, неможливість виконання припису або взагалі фактична відсутність зазначеного в приписі порушення. 

Обов’язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на Держпраці. Але, на практиці суд при розгляді справ, як правило, не стає на бік роботодавця і вважає рішення, дії Держпраці правомірними, якщо інше не доведено роботодавцем.

Загалом, процедура оскарження дій Держпраці є складною. У зв’язку з цим для  більш ефективного захисту, роботодавцям слід підготуватись і заздалегідь розробити алгоритм дій під час інспекційного відвідування. Це допоможе зменшити вірогідність негативного результату.

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».