Як домовитись з собою, щоб не забивати на PR

Про причини, чому юристи відкладають завдання з PR на потім та лайфхаки, як налаштуватися на роботу без насильства над собою.

Я менторю юристів і проводжу зустрічі клубу PR Дзен. На останній ми говорили про прокрастинацію. Зібрала повторювані ситуації, коли юристи відкладають завдання з PR на потім. У них розібрала варіанти причин, чому так відбувається та запропонувала виходи, як же ж налаштуватися на роботу без насильства над собою.

Можливо ви думаєте, що це пов’язано з самодисципліною, коли не можеш організувати свій час. Насправді, там заважає щось інше.

Причини?

Страх, що розкритикують, знецінять або не злетить

Наприклад, довго розкачуємось, щоб почати писати пости в соцмережах.

• Тут може бути страх, що хтось розкритикує з колег чи взагалі не буде лайків.

Вихід:

Сформувати коло однодумців, кому ви довіряєте та на яких можна тестити ваші ідеї перед публікацією — заходить/не заходить. Питаєте в них, що зрозуміло і корисно, а що — ні. Це мають бути ті, хто в темі.

Прийняти те, що це нормально, якщо хтось не розділятиме вашу думку і буде писати про це в коментарях. Щоб зменшити страх, продумайте наперед основні можливі варіанти і орієнтовні відповіді на них. Вчіться аргументувати свою позицію, так би мовити, граючись, без агресії та нападів. Бо врешті-решт від цього ніхто не помре, а ви просто залишитесь кожний при своїй думці. Ті, хто за вас, зможуть побачити це в коментарях.

• Не розумієте про що можна писати

Вихід:

Тут треба подивитись, чим займаєтесь, які у вас хобі, що любите читати тощо. А потім подивитись на колег, як вони це роблять. Обрати своє, експерементувати і дивитись, на що краще реагують ваші підписники.

• Не відчуваєте цінності в тому, що ви можете розказати.

Вихід:

Вам знову до кола однодумців. Про це я писала в своєму телеграм-каналі «PR для юристів».

Бо інакше ваш синдром самозванця може так придушити, що багато ідей загине, не побачивши світ.

Не знаємо, як підійти до завдання, бо робимо його вперше.

Коли для нас це щось нове і ми щось робимо вперше, у нас немає відпрацьованого плану, з чого почати, на які процеси розбити та який буде результат.

Наприклад, мої студенти з курсу PR для юристів, які раніше цим не займались, домашки не можуть зробити детально відразу. Але слухаючи далі лекції, потрошку звикають до теми, набираються більше контексту, поєднують з повсякденним життям, починають помічаті ці речі в роботі і згодом повертаються, щоб доповнити. Бо воно ж знадобиться всеодно в роботі. Тому на першому етапі важливо не змушувати себе робити детально, хоча б драфтово накидувати думки.

Або наприклад, не можуть розпочати використовувати різні формати в соцмережах: сторіс, гіфки, опитування.

Вихід

• Посилаємо перфекціонізм далеко, бо коли ми щось робимо вперше, ідеального не вийде одразу всеодно. Тому є ризик взагалі не почати.
• Визнати, що якщо ви щось робите вперше, ваш мозок тільки знайомиться з цією темою. І це нормально, що ви не все розумієте і перший час будете довше сидіти над чимось.
• Не порівнюйте себе з кимось більш досвідченим в цій темі. Бо якщо концентруватись, що ви з першого разу всеодно так не зробите, як той кращий, то можна довго не наважитись. А якщо не пробувати, тоді і не навчитесь.
• Знайдіть ментора, хоча б напочатку, хто буде направляти та лагідно підштовхувати

Не можемо всістися за завдання, бо знаємо, що за один раз не зробимо

Бувають такі завдання, коли незрозуміло скільки часу забере його виконання. Тоді гнітить, що потрібно робити декілька підходів, щоб все зробити.

Вихід

Навчитись розпізнавати завдання, які не можна зробити за один раз повністю. Наприклад, в одного з учасників — це написання статті.

Можна використати змішаний метод роботи. Коли спочатку фокусуєтесь протягом 20-25 хвилин на статті (Метод Pomodoro) з короткими перервами — виписуєте всі думки тезово, читаєте якісь матеріали на цю тему. А потім йдете, наприклад, бігати чи зайнятись іншою фізичною вправою, хтось любить танцювати. Знайте, що ви в цей час не лінуєтесь, а запускаєте diffusion mode, коли мозок продовжує працювати над цією статею, але в розлабленому стані. Повернувшись знову концентруєтесь на написанні статті. Так буде менше супротиву, ви не будете себе їсти, що незавершили завдання і в такому стані швидше приходять творчі ідеї. Цей метод з курсу Learning how to learn. Там багато інструментів для боротьби з прокрастинацією.

Ще важливий момент, якщо вам нічого не хочеться, це означає, що ви втомились і потрібно зарядитись найближчими вихідними. Згадайте ваші ТОП 5 джерела сили та натхнення. Мої, наприклад, танцювати, писати вірші, скетчноутити, моржуватись, фотографувати.

Про ці та інші інструменти комунікації та PR я теж пишу в своєму телеграм-каналі.

Насправді прокрастинація оголює внутрішній супротив, як тільки ви знайдете причину, підберете інструмент, ви свідомо зможете будувати своє життя, зокрема публічне.

Ну і дарую вам трішки магічних інструментів.