Як бути з карантином на місцях?
Повноваження щодо правил карантину, які можуть прийматися на місцях: в селах, містах, ОТГ, райрадах, обласних радах.
Відповідно до положень ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», єдиним органом, який наділений повноваженнями встановлювати карантин на території України, є Кабінет міністрів України.
У своєму рішенні про встановлення карантину Уряд визначає обставини, які призвели до прийняття такого рішення, окреслює межі території карантину, затверджує необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавців і строки проведення.
Крім того, Кабмін встановлює тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, покладені на них, підстави і порядок обов’язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторії (обсервації), госпіталізації у тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих госпіталях).
Органи місцевої влади та місцевого самоврядування, в свою чергу, здійснюють організацію і контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів.
Також слід зазначити, що вищезгаданим Законом встановлено також повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішень в умовах карантину.
Наприклад:
- залучати підприємства, незалежно від форм власності, до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
- залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат;
- установлювати особливий режим в’їзду, виїзду на території карантину та окремих адміністративно-територіальних одиниць громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;
- запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;
- установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;
- створювати на в’їздах, виїздах на території карантину та окремих адміністративно-територіальних одиниць, що знаходяться на території карантину, контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.
Обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб.
Слід зауважити, що обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».