Як адвокат із Сан-Марино допомагає українцям: інтерв’ю з Акілле Кампанья

Акілле Кампанья – адвокат, який базується в конгресмені Сан-Марино. Він допомагає постраждалим від війни українцям подавати документи до Міжнародного кримінального суду.

Поговирили з ним про те, чому він виявив бажання цим займатися, які існують особливості подачі документів до МКС та про його юридичну роботу в Сан-Марино.

Чому ви обрали професію юриста?
Найбільш проста відповідь — через те, яким я був. Раніше я був з усіма дещо «конфронтаційний» і збагнув, що є сенс стати адвокатом. Принаймні для того, щоб перетворити особистий «дефект» в те, що стане перевагою.

Розкажіть стисло про свій кар’єрний шлях.
Все почалось з «феєрверками». В 2007 році, коли я був ще майже дитиною, моєю першою справою стало шахрайство на суму 2 мільйони доларів (тоді я був на стороні жертви). Другою – справа про корупцію, мого клієнта тоді арештували, преса буквально рознесла цей процес.

Приблизно 12 років тому я почав передавати справи про справедливий судовий розгляд  до ЄСПЛ (Страсбург). Це були в основному складні процеси, які я практикував на місцевому рівні.

Сан-Марино в ті роки ряснів гучними кримінальними справами і я вів непрості кейси.Не все йшло гладко, мені навіть довелося зіткнутись зі звинуваченнями в злочині проти білих комірців: бійці рідко залишаються неушкодженими в своєму житті, але я не поступався.

Згодом я почав брати справи з інших країн – поза Сан-Марино та Італією. Також співпрацював з кількома неурядовими організаціями, які займались цікавими проєктами. Саме так я познайомився з найбільш досвідченими адвокатами, прокурорами, суддями та юристами в окрузі.

За останні роки я відмовився від 90% місцевих справ, щоб зосередитись саме на сфері міжнародного права (Міжнародне кримінальне право, Міжнародне гуманітарне право, основоположні та громадянські права), де я зараз, як адвокат потерпілих, веду кілька справ.

Якщо раніше у мене була відносно рівна частка судових процесів, де я був представником обвинувачених та представником потерпілих, то зараз ситуація однозначно схиляється до юридичного представництва потерпілих.

Потім з’явилась Україна – на сьогоднішній день це моя найбільша робота.

Чому ви вирішили допомагати українцям, які постраждали від війни?
Я дивився на фотографію, на якій маленький хлопчик стояв біля могили матері: він дивився в камеру, а його очі були сухими. Він вже виплакав всі сльозі, які міг. Я подумав, яким би було моє життя, якби я втратив свою маму, коли мені було 5 років…

По суті, я твердо відчував, що маю це зробити. Це про усвідомлення того, що твої уміння використовуються в чомусь, що того варте.

В чому полягає ваша допомога?
Я не працюю в сфері гуманітарної допомоги, але вважаю, що можу багато чого зробити. Я хочу побачити низку змін у міжнародному праві, перш за все – чітке і ефективне визначення засобів правового захисту, які фізичні та юридичні особи зможуть використовувати проти порушень МГП. 

Я хочу, щоб до відповідальності притягувались держави, звичайно ж без шкоди для кримінальної відповідальності винних осіб. Це те, чим я активно займаюся в рамках стратегічного судового процесу.

Окрім суто стратегічної судової перспективи, моя «лінія фронту» розповсюджується ще на те, щоб дати людям можливість звертатися до МКС, коли докази ще свіжі. Це одного дня, за багатьох умов, може принести певне полегшення у вигляді програм допомоги, започаткованих державами та фондами, включаючи Цільовий фонд допомоги постраждалим МКС. 

Безумовно, ці люди мають інструмент для того, щоб їхні історії не були забуті. Пізніше, можливо, через багато років, їх зможе перейняти якась більш досконала система захисту жертв на місцевому або наднаціональному рівні. 

Памятаймо, що ми творимо історію: у недалекому минулому жертви воєнних злочинів практично ігнорувалися. У нас попереду ще довгий шлях.

Які існують особливості подачі документів до Міжнародного кримінального суду?
Насправді будь-хто може спробувати повзаємодіяти з МКС. Але перш ніж вчиняти будь-які дії слід звернутися, як мінімум, за консультацією. Причин для взаємодії з МКС може бути багато. Зі свого боку я здебільшого бачу потерпілих та свідків, розуміючи, що ці 2 ролі можуть, на жаль, легко перетинатися.

Потерпілі за бажанням мають право подати заяву, заповнивши формуляр, який можна знайти на вебсайті Суду, додавши до неї основні документи, перелічені у формулярі, а також підтверджуючі документи. На цій ранній стадії не вимагається повна демонстрація позовних вимог, це можна  зробити на більш пізній стадії.

Зі свідками потрібно поводитися інакше, оскільки вони оточені більшою кількістю запобіжних заходів. Перш за все, на вебсайті МКС є спеціальний розділ для безпечного та конфіденційного зв’язку з Офісом прокурора (OTP).

На мою думку, навіть свідок повинен звернутися за порадою до професійного юриста, перш ніж вступати у взаємодію з Судом. Це дуже делікатна і часом незручна роль. Однак, як правило, люди, які безпосередньо постраждали від бойових дій на території, де вони проживають, повинні в першу чергу подбати про власну безпеку та безпеку своїх родин. Вони мають відкласти будь-які юридичні дії або ініціативи до того часу, коли їхньому життю більше не загрожуватиме небезпека.

Які справи для вас є в пріоритеті?
Справи українців знаходяться для мене на першому місці, оскільки вони є важливими для людства. Я і моя команда маємо честь працювати для людства.

Я докладаю максимум зусиль, щоб дати можливість жертвам воєнних злочинів проти людяності та інших тяжких міжнародних злочинів реалізувати своє право подати заяву до МКС — Міжнародного кримінального суду (мається на увазі, що ви можете знайти моє ім’я в списку акредитованих адвокатів).

А як можна до вас звернутися?
Я співпрацюю з кількома юридичними фірмами та адвокатами в Україні, включно з адвокатом Мартою Безсмертною, до якої можна звернутися (380978535610, email – Bezsmertna_marta@ukr.net) та з  адвокатом Олексієм Ясюнецьким (380674931895) за будь-якою інформацією та допомогою, щоб подати заяву до МКС.

Що б ви хотіли побажати українському народу?

Я бажаю, щоб вони зберегли цю силу і любов до своєї країни, яких може навчити тільки війна. Щоб вони залишалися такими сильними, якими вони є зараз, і не перетворилися на таких ледачих західних людей, як ми, пласких, нездатних ні за що боротися, поки зберігається наш комфортний спосіб життя. 

Я кажу: Слава Україні!

Героям Слава!