Вперше до ВКДКА потрапила справа про етику приватного листування в месенджерах
Відповідно до Правил адвокатської етики заборонено неналежно висловлюватись у соціальних мережах, ображаючи цим колег або будь-кого. А як бути з приватним листуванням?
Відповідь на це запитання шукало видання «Закон і Бізнес».
Адвокатські кордони
Два правники почубилися через неузгодженості в приватному листуванні в месенджері Фейсбуку. Один з них сприйняв суперечку як особисту образу та в пошуках справедливості звернувся до регіональної дисциплінарної палати.
Незважаючи на те що робочі адреси обох сперечальників — у столиці, заяву прийняла Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області. Як зауважив юрист, вийшов своєрідний казус, коли він, працюючи в Києві, підпорядковується обласній структурі, а його колега за сусіднім столом — столичній. Тож, очевидно, кордон між Києвом та областю пролягає між цими двома столами, пожартував правник.
Дійсно, відповідно до п.8 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, провадження стосовно такої особи має здійснюватися за адресою робочого місця, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Тому рішення КДКА про відкриття провадження адвокат оскаржив до адміністративного суду. Засідання із цього питання ще не призначене.
Утім, обидва учасники конфлікту отримали свідоцтва саме в області, а вищий орган самоврядування фактично дав адвокатам право обирати місце власної «прописки» відповідно до регіону, де ті складали іспити.
Чотири свідки
Більш цікавим виявилося інше рішення, яким ДП КДКА погодилась із позицією скаржника й зупинила право відповідача на адвокатську діяльність на 3 місяці. Цей вердикт останній оскаржив до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
На засіданні він пояснив, що має претензії не лише до змісту обох рішень обласної КДКА. Так, він не був належним чином повідомлений про час та дату першого засідання, на якому вирішувалося питання про відкриття дисциплінарного провадження. Якби мав змогу бути присутнім на ньому або ж дати письмові пояснення, то повідомив би, що саме стало причиною ремства колеги.
За словами відповідача, його опонент, на виконання п.27 положення, назвав прізвища кількох колег, які буцімто могли підтвердити кривду, завдану останньому в приватних повідомленнях. Однак, переконаний відповідач, ґрунтовної перевірки відомостей, як того вимагає п.24 положення, КДКА не проводила.
Друге рішення
Не був чоловік і на другому засіданні, оскільки знову не отримав повідомлень від КДКА. При цьому адвокат визнав, що листи йому надсилалися. Проте на той час він перебував за межами України, тож не мав змоги їх одержати. Якби в КДКА знали про мандрівку, переконаний правник, причини його відсутності на засіданні визнали б поважними. Тому адвокат наполягав на скасуванні рішення обласної комісії.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доповідача, у ВКДКА постановили скаргу на рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю задовольнити, рішення КДКА скасувати, а матеріали повернути на стадію розгляду.
У цілому такий вердикт для адвоката виявися прийнятним. Він зазначив, що, поки провадження «гулятиме» у ВКДКА та судах, строки притягнення його до відповідальності сплинуть. Тож йому цікаво, як обласна комісія розв’язуватиме цю проблему.
У підсумку, безумовно, важливе питання про те, чи дійсно приватне листування може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, у ВКДКА навіть не розглядали. Рішення, як і в багатьох інших справах, було винесено на підставі процедурних порушень, допущених регіональною ДП.
