Відшкодування ПДВ: особливості підготовки до документальної перевірки


Марта Безсмертна

Адвокатка SLS Group


У чому полягають особливості підготовки до документальної перевірки при відшкодуванні ПДВ та на що варто звернути увагу, щоб все ж таки отримати гроші від держави.

Для більшості суб’єктів господарювання актуально в період кризи отримати «живу копійку». Отримання бюджетного відшкодування ПДВ є одним зі способів поповнити поточні активи. 

Однак це не є легким завданням, навіть якщо граєш за умови чесної гри за правилами Розділу V Податкового кодексу України (ПДВ). 

Отримати бюджетне відшкодування платники можуть тільки у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми:

  • за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 30 календарних днів.
  • за результатами  документальної перевірки, яка проводиться протягом 60 календарних днів що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання

Якщо все зрозуміло та не потребує документального підтвердження — це саме проведення камеральної перевірки. Вонапроходить без участі платника та без додаткових запитань з боку податкової. 

Проте п. 78.1.8 ст. 78 ПКУ дає право податківцям проводити після камеральної перевірки документальну позапланову перевірку. 

Особливості підготовки до документальної перевірки

Її особливістю є те, що така перевірка проводиться тільки  щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн (абзац 2 пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Кодексу).

Іншими словами, податківці під час перевірки в праві перевіряти лише заявлений період і лише  суми що були заявлені до відшкодування, тобто перевірити наявність первинних документів, які підтверджують певну господарську операцію і на цьому начебто мало бути все відповідно до  умов ПКУ. 

Проте, податківцям недостатньо фактично сплачених коштів (ст. 200 ПКУ)  та оформлених первинних документів — вони перевіряють кожного з контрагентів по взаємовідносинах, щодо яких у платника виникло право на бюджетне відшкодування. 

Перевіряють весь ланцюжок придбаного товару/послуг самим контрагентом, якщо отримувались послуги то наявність у вашого контрагента ТМЦ, трудових ресурсів, а якщо контрагент виробник — то відповідно всі документи на виробництво конкретного товару, зокрема сертифікати походження, сертифікати відповідності та інші документи, які,на думку податківців, можуть підтвердити реальність операції. 

Саме тут платники можуть потерпіти поразки, навіть, якщо дійсно придбаний товар, дійсно сплачені кошти, але історія контрагента є сумнівною чи ланцюжок не підтвердив придбання контрагентом товару, або у контрагента немає ТМЦ, робочої сили тощо. І як наслідок, для платника, який заявив до відшкодування, дану суму буде знято з податкового кредиту.  

Таким чином, перед тим як подавати суми до бюджетного відшкодування радимо попередньо перевірити свого контрагента, поспілкуватися з посадовими особами і переконатися, що контрагент є добросовісним платником податків. А ще, що у нього відсутня історія з досудовими розслідуваннями, наявні відповідні КВЕди для здійснення відповідної діяльності, юридична адреса не є адресою масової реєстрації, та відсутні будь які інші ознаки, які б дали підстави для податківців мати сумнів в реальності господарської операції. 

Як захистити себе та своє право на бюджетне відшкодування?

Проте,не дивлячись на незмінну позицію податкових органів, які націлені тільки на зняття, зменшення суми до бюджетного відшкодування, платник може захистити себе та своє право на бюджетне відшкодування. Це можна зробити шляхом оскарження (адміністративного/судового) податкового повідомлення рішення, і таке оскарження ніяким чином не впливає на повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування. 

Після дня набуття статусу узгодженої суми (на 11-й день після отримання Акту/Довідки) бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку протягом п’яти операційних днів. (п. 200.13 ст. 200 ПКУ).

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».