Венеціанська комісія зробила висновок щодо проекту Кодексу суддівської етики Таджикистану

Висновок Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) щодо проекту Кодексу суддівської етики Республіки Таджикистан, прийнятому на 97-му пленарному засіданні 6-7 грудня 2013 року.

Наприклад, в докуметі указано, що «слід вітати, що судові органи Таджикистану прийняли рішення про підготовку кодексу етики для суддів. Це являє собою важливий і позитивний крок для незалежності судової системи цієї країни.

Тим не менш, важливо також відзначити, що кодекс етики не може розглядатися як замінюючий конституційні та юридичні положення, пов’язані з судовими органами, засновані на принципі верховенства права. Тому важливо, щоб проект Кодексу розглядався в контексті Конституції та інших законів, які можна застосувати до цієї сфери. Зокрема, важливо, щоб процедурні принципи відносин між етичними стандартами і дисциплінарними положеннями були встановлені на підставі закону.

Хоча проект Кодексу є позитивним кроком, Венеціанська комісія хотіла б зробити наступні рекомендації, зокрема:

a) в преамбулі необхідно послатися на ряд міжнародних документів, таких як Основні принципи незалежності судових органів ООН і Бангалорські принципи поведінки суддів, а також Пекінську заяву про принципи незалежності судових органів в регіоні Азіатсько-тихоокеанської юридичної асоціації;

b) слід уточнити, чи відрізняються, і якщо так, то в якій мірі, встановлені норми етичної поведінки від дисциплінарних правил або дублюють їх;

c) ряд обмежень, встановлених цим проектом Кодексу, не повинен застосовуватися до осіб після того, як вони пішли у відставку з посади судді. Щодо тих, що пішли у відставку суддів: хоча і можуть бути деякі обмеження, вони повинні бути вузькоцільовими і пропорційними;

d) стаття 2.5 передбачає можливість передати питання до комітету з етики асоціації суддів – слід уточнити, як обирається цей комітет, і яким чином ця процедура передачі питання на його розсуд буде відрізнятися від дисциплінарних процедур (і процедур звільнення);

e) стаття 5.4, яка забороняє діяльність, що перешкоджає займати посаду судді, повинна бути поширена на діяльність, яка “створює видимість створення перешкод або перешкод виконанню судових повноважень”;

f) що стосується статті 8.3, в якій розглядаються обставини, при яких суддя стикається зі спробами чинити на нього/неї вплив або необгрунтованеий тиск – це положення може включати і те, що голова цього суду буде діяти окремо від відповідного судді, коли він буде повідомляти суддівське співтовариство і правоохоронні органи про ці обставини;

g) стаття 8.4, як видається, вимагає від суддів інформувати «осіб, які беруть участь у справі», що характер або зміст їх “звернень непроцесуального характеру” можуть привести до конфлікту інтересів. Крім простого «інформування» сторін, суддя повинен звернутися із запитом про припинення спілкування, яке може привести до конфлікту інтересів;

h) стаття 9.2, яка відноситься до суддів при «виконанні ними своїх професійних обов’язків», повинна бути поширена на ту діяльність, яка створює видимість неупередженості;

i) стаття 9.3 щодо конфлікту інтересів повинна бути поширена на ту діяльність, яка могла б створити видимість конфлікту інтересів;

j) стаття 9.4 (перше речення) і її підпункт «d» містять протиріччя. Пункт 4 складається з чотирьох підпунктів, в яких перераховуються ті приклади, коли суддя повинен відмовитися від розгляду справи. При цьому в підпункті «d» передбачається, що якщо судді або їх сім’ї піддаються тиску, погроз або зовнішнього впливу, то суддя може відмовитися від розгляду справи;

k) стаття 9.4 також повинна бути поширена на діяльність, яка створює видимість конфлікту інтересів або ж породжує сумнів щодо неупередженості;

l) представляється незвичайним перераховувати деякі приклади відведення в кодексі етики – причини і підстави для відводу повинні визначатися на підставі закону;

m) стаття 10.3 надає суддям повноваження просити боку в справі утримуватися від прояву упередженості або упередження щодо будь-якої особи, за винятком тих випадків, які пов’язані з встановленням фактичних обставин справи. Це положення слід вилучити з кодексу етики; 16 CDL-AD (2013) 035

n) стаття 11.6 вимагає від суддів не розкривати будь-яку інформацію при здійсненні ними своїх обов’язків, що видається надмірним. Було б доцільним послатися тільки на конфіденційну інформацію;

o) стаття 12.3 може бути трохи змінена наступним чином: “… Голова суду (заступник голови суду) при здійсненні організаційно-розпорядчих повноважень не має права здійснювати або допускати дії (бездіяльність), що обмежують незалежність суддів …”. Це поліпшить захист незалежності і цілісності окремих суддів;

p) слово «взаємодіяти» в статті 13.1 (друге речення) має бути замінено відповідним формулюванням, яке передбачає, що судді повинні діяти відкрито і уважно, поважаючи ту важливу роль, яку відіграють ЗМІ в суспільстві – але при цьому виходячи з розуміння того, що хоча ЗМІ і відіграють життєво важливу роль в суспільстві, вони також повинні поважати роль і принципи правосуддя;

q) в статті 13.3 передбачається, що суддя “має право проявляти стриманість і коректність при коментуванні рішень своїх колег”. Переважно замінити слово має право на повинні;

r) стаття 18.1 повинна бути поширена на ту діяльність, яка створює видимість втручання або перешкоджання здійсненню суддівських повноважень.

З повним текстом висновку можна ознайомитись за посиланням.