Вдосконалюй українську: підбірка «корисностей»


Яна Собко

редакторка Lойер


Трішки філософії про українську мову та підбірка корисних телеграм-каналів і проєктів, які допоможуть її вдосконалити.

До переїзду в Київ, я розмовляла суржиком. В моє мовлення ще з дитинства проникли не тільки російські словечка, а і специфічні на кшталт: «пшінка» чи «жердель». І яким же здивуванням для мене стало, що не всі розуміють значення цих слів ? Але ще більшим, що говорити українською у столиці — «не модно».

Провінціалка у вишиванці

Тоді, в далекому 2006 році, я приїхала вступати до київського вишу у вишиванці. Я добре пам’ятаю погляди своїх однолітків. У їхніх очах  читалося: ти що, навіжена? Звідки ти така взялася? Адже 15 років тому вишиванка сприймалась абсолютно не так, як зараз. Це було щось дике, ненормальне і точно не модне.

А ще не модно було говорити українською. Тобі відразу чіпляли клеймо «селючки» або ж «провінціалки». Тому багато молодих людей, які приїздили з україномовних регіонів, починали говорити російською.

Я була серед тих, хто не переходив. За це часто «отримувала» різного роду жартики й фрази на кшталт: «да когда ты уже станешь нормальным человеком». Але мені подобалось говорити, хай не ідеальною, але українською.

«Україномовний контент не читають»

Я мріяла бути журналісткою. Тому необхідність писати статті російською (при моїй палкій любові до солов’їної) не стала перепоною. Потім була друга робота і теж — російською. Редактори пояснювали, україномовний контент не читають. Точніше читають, але набагато менше.

Згодом в Lойері я це зрозуміла «на власній шкурі». Дійсно, дані аналітики показують, що читають більше російською мовою (як і вводять пошукові слова в гуглі). Але ми свідомо вирішили зробити більший акцент на україномовній версії сайту. Бо розуміли, що наше завдання як ЗМІ, крім всього іншого, популяризувати українську мову серед населення.

Підбірка корисностей

Для себе я теж зрозуміла, що хочу дбати про рідну мову. Спочатку вчилася (хоча і продовжую це робити) говорити правильно. Слідкувала, щоб у моє мовлення потрапляло якомога менше росіянізмів і кальки. Потім почала писати про це у своєму телеграм-каналі Legal Writing і блогах. Таким чином я і сама навчаюсь і, сподіваюсь, даю щось корисне для інших.

А ще я підписалася на канали й проєкти, які допомагають вдосконалювати українську мову. Тому нижче пропоную підбірку, яка стане в пригоді кожному, хто теж хоче це робити:

  • Баба Катря — це бот, який навчає правильно розставляти наголоси в українській мові. А ще у Баби Катрі досить веселий і цікавий персонаж. Раджу спробувати ?
  • Солов’їна Мова — «у тихому гаї завжди знайдеться якийсь соловейко». Тут різні дописи про рідну.
  • Українська Мова — канал, який допомагає вивчати українську мову. Тут і про наголоси, і про правильність написання слів.
  • хібахиба? — експериментальний лінгвоекологічний онлайн-проєкт, присвячений чистоті української медіамови.
  • Мова – ДНК нації – освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови.
  • Коротко та ясно — канал, де пишуть про помилки, слова, вирази української мови.
  • Словотвір — майданчик для перекладу запозичених слів.
  • Мислово — словник сленгу та сучасної української мови, який творять користувачі. Є дуже веселі варіанти перекладів, наприклад, слова «додік» ?

Якою мовою (і як) розмовляти — це вибір кожного. Але мені б дуже хотілося, щоб в Україні рідна українська мова не сприймалася як ворожа. Щоб вона не була засобом для маніпуляції населенням. Щоб кожен українець і українка, незалежно від регіону, могли вільно розмовляти українською. Щоб рідну мову поважали, любили й берегли.