Uber у Верховному суді Британії: справа досі там


Недавно завершилося дводенне слухання у Верховному суді Великої Британії справи Uber BV проти Aslam та інших. Це, безсумнівно, буде знаменитою справою в області трудового права, і зокрема питань, пов’язаних з так званою “гіг-економікою”. Що ми маємо на увазі — читайте далі.

Трибунал з працевлаштування заслухав претензії пана Аслама та інших осіб про невиплату застосунком таксі мінімальної заробітної плати та ненадання оплачуваної відпустки. Uber заперечував, адже заявники не були «працівниками» і тому не отримали захисту відповідно до законів і положень.

Трибунал з працевлаштування вирішив, що заявники найняті в якості «робочих», і що кожен з робочих днів таксистів починався щоразу, коли вони перебували на своїй робочій території, включали застосунок та були готові прийняти поїздки.

Рішення Трибуналу було зосереджено на різниці між тим, коли застосунок було включено, а коли — ні. У ньому йшлося про те, що, коли застосунок вимкнено, не виникає ніяких питань про будь-які договірні зобов’язання з надання послуг водіння. Додатково, не було ніякого «загального» договору з водіями.

Однак Суд вирішив, що, коли застосунок включено і водій працює, такі відносини відповідають визначенню роботи по трудовому контракту, як це визначено законодавством.

Крок другий — апеляція

Uber оскаржив це рішення в Апеляційному трибуналі з працевлаштування.

Він аргументував свою апеляцію наступним:

  1. Трибунал по трудових спорах припустився помилки, оскільки між водіями та Убер-Лондоном підписувалася письмова угода, яка не підпадає під трудові відносини;
  2. Трибунал знову помилився, пославшись на нормативні вимоги як доказ статусу працівника;
  3. Наявність неточних фактів, які є непослідовними і перекрученими;
  4. Не взято до уваги твердження, на які посилався Uber.

Суддя Іди відмовив в апеляції, заявивши, що Трибунал мав право відхилити характеристику відносин Убера в їхніх письмових контрактах.

Вона зазначила, що при розв’язанні питань, що стосуються статусу зайнятості, важливо враховувати положення законів, а не покладатися виключно на визначення і термінологію, використовувані сторонами. Якщо компанія використовує слово «самозайнятий», не означає, що це фактично статус зайнятості.

Uber подав апеляцію в Апеляційний суд, який також її відхилив, вказавши, що Трибунал з працевлаштування правильно визначив відносини між заявниками та Uber.

Ривок останньої надії — Верховний Суд Великої Британії

Uber вже звернувся до Верховного суду. 7 суддів Верховного суду Великобританії два дні розглядали аргументи сторін.

Їх цікавило два основних питання:

а) чи вважаються водії «працівниками», і

б) якщо так, то який їхній «робочий графік».

Остаточне рішення поки не винесено, але записи засідань вже доступні для перегляду на вебсайті Верховного суду.

Так чому це так важливо?

Що ж, суперечки про статус зайнятості часто виходять на перший план, коли одна зі сторін заявляє, що їм відмовляють у певних правах, які надаються людям, тільки якщо вони працюють за трудовим договором.

Існують різні категорії зайнятості: штатні працівники, які мають право на широкий спектр трудових прав і пільг; працівники, які мають право на деякі, але не на всі ці права; і сторонні підрядники, яким надано дуже мало захисту відповідно до трудового законодавства.

Очевидно, це дуже важливо для водіїв, адже якщо вони вважаються працівниками, вони мають право на набагато більше прав, ніж якби вони були в статусі підрядників (включаючи деякі положення про оплачувану відпустку і т. п.). Це рішення надасть ширший вплив на сферу трудового законодавства не лише в Британії, а й у всьому світі.

Це тепер питання до нового тренду, так званої гіг-економіки — явища, що полягає в кардинальній зміні ринку праці, його переході від наявності робочих місць з постійною зайнятістю в одного роботодавця до тимчасових проєктів від різних компаній. 

Це процвітаюча індустрія, де все більше і більше людей бажають працювати на такі компанії, як Uber, на ринку праці. Адже це зручно та оплата дещо вища. Але й гарантії поки що менші.

Тому рішення Верховного суду матиме життєво важливе значення для тих, хто їздить на Uber або працює в інших подібних компаніях.

Uber в судах

Між іншим, це не єдиний випадок, з яким Uber зіткнувся останнім часом. 

Генеральний прокурор Каліфорнії також недавно подав до суду на Uber, стверджуючи, що вони помилково класифікували своїх водіїв як незалежних підрядників, а не працівників, що порушує закони штату.

А Верховний суд Канади виніс рішення, яке проклало шлях для позову водіїв на 400 мільйонів доларів проти застосунку виклику таксі.

Що відбувається далі?

Судді Верховного суду розглянуть доводи, які вони почули, і винесуть рішення протягом наступних декількох місяців. Якщо вони відхилять апеляцію, як це зробили нижчі суди, то Uber зіткнеться з необхідністю надати своїм водіям оплачувану відпустку і ряд інших пільг. Однак, якщо апеляція буде задоволена, тисячі водіїв залишаться без будь-якого реально встановленого законом захисту в їхній роботі.

Автор: Назарій Стах

Джерело: legalcheek.com

Фото: Pexels