ТиЖ редакторка, глянь текст
Так само як юристів від слів: «ТиЖ юрист, глянь документик», — мене коробить від фрази: «ТиЖ редакторка, глянь текст».
Мабуть, це «ТиЖ» можна застосувати до будь-якої професії. І реакція на ці слова у всіх приблизно однакова…
А ще мені здається, що в уяві багатьох людей, редактори — це такі створіння, які тільки те й роблять, що вичитують і правлять статті. Тому я б хотіла трішки розповісти про свою роботу.
Так от, ТиЖредакторка — це не тільки про редагування текстів.
- Це про менеджмент всього процесу, який відбувається з проєктом.
- Це про розгрібання всілякого лайна.
- Це про написати статтю за щастя, а не за гроші.
- Це про пошук цікавих героїв інтерв`ю.
- Це про закоханість у кожну нову історію.
- Це про пропускати через себе всі новини.
- Це про відчути своїх людей.
- Це про віднайти таланти, довіритись і вчити.
- Це про постійно вчитись самій.
- Це про розрулити всілякі ляпи.
- Це про пошук засобів і способів.
- Це про нові ідеї та їх втілення.
- Це про багатозадачність і постійне перемикання.
- Це про мотивацію і розчарування.
- Це про постійну боротьбу зі світом і собою.
- Це про відсутність часу на себе.
- Це про пошук балансу між роботою і особистим.
- Це про віру, що ти таки його колись знайдеш.
- Це про періодично відганяти бажання послати все до біса.
- Це про неймовірну любов до своєї справи.
Ну і так — це теж про редагування текстів.
Тому ТиЖредакторка гляне текст, як тільки розгребе все лайно або виправить його, або зліпить з нього щось гарне.
У цьому контексті мені подобається фраза Максима Ільяхова:
«Редактор, як тільки побачить будь-яке лайно, повинен мертво вкопатися в землю і не пропускати роботу далі, поки лайно не буде виправлено… Бачиш лайно — виправляєш лайно, інакше ніяк».
Доповню: не побачиш його вчасно — отримаєш копняка. Та такого, що наступного разу будеш дивитися уважніше.
Мораль цієї історії така. Є літературні редактори (вони ж коректори), які вичитують та виправляють у тексті орфографічні, пунктуаційні та інші помилки. А є редактори ЗМІ, які менеджерять видання. Тобто вирішують купу питань: починаючи від організаційних, закінчуючи вичиткою текстів.
Для невеликих медіа часто коректори — це дороге задоволення. Тому (головні) редактори ще й вичитують тексти авторів не тільки з точки зору добре/погано; аналізують зміст, стиль подачі тощо — а й виправляють в ньому помилки.
І в той момент, коли на тобі купа різних завдань, ти розриваєшся, бо не знаєш, яке з них хапати першим — тобі обов’язково хтось напише: «ТиЖ редакторка, глянь текст» ?