Топ-5 найбільш популярних судових рішень вересня


Упродовж вересня поточного року серед користувачів онлайн-системи аналізу і відстеження судових рішень VERDICTUM мали попит насамперед соціально-резонансні судові рішення.

П’ятірка лідерів пошукових запитів в системі Verdictum у вересні 2018 року, як зазначив керівник напрямку ЮРЛІГА компанії ЛІГА: ЗАКОН Олександр Попов, складається з рішень, які стосуються болючих для автовласників, платників аліментів, спадкоємців питань, і виглядає наступним чином:

1. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.03.2018 р. у справі №640/129/18 – його запитували 357 разів.

В цьому рішенні висловлено позицію суду, відповідно до якої у разі фіксації порушення правил дорожнього руху у неавтоматичному режимі (в даному випадку – стоянка у другій смузі руху) співробітники Нацполіції не мають права виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на місці скоєння правопорушення. Має бути складено лише протокол про адмінправопорушення, а питання про притягнення до відповідальності – розглянуто за місцезнахожденням відповідного підрозділу Нацполіції.

2. Постанова Верховного Суду (прийнята колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду) від 31.05.2018 р. у справі №127/27182/15-К  – 295 разів.

Суд висловив одразу кілька важливих позицій щодо кримінальних проваджень за ст. 263 КК (незаконне поводженнязі зброєю), а саме вкотре наголошено, що необхідною умовою для притягнення до відповідальності за цією статтею є доведення наявності вини у формі умислу. Також вказано, що відсутність спеціального Закону «Про зброю» або іншого подібного не є перешкодою для визначення, чи є поводження зі зброєю незаконним, оскільки слово «закон» у відповідній статті Кримінального кодексу має загальне значення і посилається на все законодавство, що регулює питання обігу та поводження зі зброєю.

3. Постанова Верховного Суду (прийнята колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду) від 15.03.2018 р. у справі №401/710/15-Ц – 182 рази.

У цій справі розглядалося наболіле для багатьох питання примусового стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Специфікою цієї справи є те, що боржник успадкував квартиру, але ще не завершив процедуру оформлення спадщини та права власності на квартиру. Відповідно, він не укладав договору з постачальником послуг централізованого опалення, а також послуг із утримання будинку та прибудинкової території. Саме на підставі цього він доводив відсутність у нього обов’язку сплачувати за відповідні послуги.

Суд зазначив, що сам факт прийняття спадщини створює у спадкоємця обов’язки щодо утримання спадкового майна. Тому відсутність договору щодо надання житлово-комунальних послуг не є підставою для відмови у примусовому стягненні заборгованості за фактично спожиті послуги.

4. Цю сходинку посідають одразу два рішення, кожне з яких користувачі запитували 165 разів:

5. Постанова Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №629/4628/16-Ц – 144 рази.

В ній вирішувалося питання про правову природу зобов’язань, що виникають між власником будівлі та власником земельної ділянки, на якій розташовано таку будівлю за відсутності договору оренди землі. Суд встановив, що в такому випадку підлягає застосуванню законодавство, що регулює випадки набуття чи зберігання чужого майна без достатньої правової підстави.

Таким майном, на думку суду, є грошові суми, які дорівнюють розміру орендної плати. Отже, відповідна сума може бути стягнена за позовом власника землі.