Танці з зумом над залишками української освіти

Криза підсвічує всі проблемні місця нашої освіти. Потрібно вирішити, що брати з собою у віддалену освіту, а що просто видалити. Стару методичку викладання перенесли в онлайн — отримали абсолютно передбачуваний колапс.

Сьогодні освіта, як і інші культурні продукти, змагається за увагу з серіалами HBO, Netflix, YouTube і робить це на базі роздовбаної пострадянської кафедри. Час адаптуватися.

Я не маю відповідей, адже їх нема зараз ні в кого. Але є ідеї про те, чого робити точно не варто і що можна спробувати.

Лекції

Я «балуваний». Дайте гідний контент.

Погано

Заслужений юрист продовжує говорити одним довгим єдиним реченням, переходячи з теми на тему, гіпнотизуючи слухачів. І так 1,5 години. Хтось поспить, хто посьорфить телефон, хто поставить новий рекорд у Plague.inc.

Можна спробувати

Заслужений юрист/вчений пише лекцію своєю мовою. Збирається команда, яка вміє працювати з контентом: структурувати і доносити до слухачів через відео, звук та зображення.

Якщо у заслуженого виходить бути ведучим і актором, тоді у нас буде свій Карл Саган, Фейнман, Річард Познер чи Деграсс Тайсон. Якщо ні, тоді потрібно взяти ведучого, хто може жваво та цікаво розказати матеріал.

Джон Олівер точно не дуже добре розбирається в усіх тих темах, що покриває, але завдяки команді дослідників, сценаристів, коміків, юристів та запрошених експертів надає дуже якісний матеріал.

Звісно, при цьому у кожному відеозаписі треба посилатися на матеріали, які використовуються. Так зараз працює весь цивілізований YouTube. За бажанням можна навчати викладачів акторської та ораторської майстерності.

Для нормальної дистанційної освіти універу треба стати трохи більше медіа по створенню контенту для навчання, а не місцем, де зберігаються книжки і викладачі.

Семінари

Семінари — це не про переповідання задач в обличчя викладачу чи в камеру.

Погано

Викладач по одному викликає студентів розповісти задачку в камеру. Записує в щоденник.

Так ми навчаємо зубрити завчасно підготовлену інформацію, зчитувати з екрану, готувати шпори.

Варто спробувати

У маленьких групках студенти з викладачем глибоко розбирають якісь предметні питання. Попередньо ознайомившись з матеріалами по цій темі. Це все записується.

Більше запитань, менше задач з єдиною правильною відповіддю. Право так не працює.

Можна вчитися писати документи, симулювати судові засідання, погоджувати договори, досліджувати інформацію в реєстрах, збирати дослідження на реальні питання, готувати довідки на оновлення законодавства, організовувати онлайн-клініки.

Це абсолютно не питання технологій, а бажання і навичок. Звісно, усі вправи треба балансувати з дослідженнями про методики ефективності навчання та кращими світовими практиками.

Тут можна почитати поради від Cornell, Georgetown, Harvard case studies.

Конспект

Конспекти це не про «записати все». Конспектування — це про навички виділення ключової інформації, структурування, підготовки до згадування.

Погано

Вчора у вишах читали лекції з книжки і змушували студентів писати конспект ручкою в зошиті. Сьогодні начитують у Zoom, але так само змушують списувати лекції вручну, фотографувати і скидати скріни ?‍♂️

Так ми тренуватимемо студентів писати фігню, а не розуміти право.

Можна спробувати

Студентів потрібно вчити конспектувати інформацію. Ефективні конспекти можуть бути у майндпамах, і в аутлайні, і в скетчах, і просто в блоках тексту. Важливо, щоб студенти робили це вдумливо і потім могли відтворити інформацію для підготовки. Викладачу конспект студента не потрібен.

Конспекти та нотатки не обов’язково персональні. Далі, усім цим людям на роботі треба буде працювати в командах. Чому зараз в універі, ми удаємо, що існує тільки викладач і студент?

Конспект Андрія ІР зі Штатів

Переглянути його можна тут. 

Можна розширити формат, щоб студенти могли писати конспекти спільно і публікували їх на внутрішніх базах знань чи сайті.

Інші студенти могли б голосувати і обирати найкращі. Зараз це теж відбувається, просто не так публічно.

На основі цих напрацювань можна:

• складати матеріали для інших студентів та викладачів
• запускати блоги
• публікувати книги, як підготовка для молодших курсів (майбутніх вступників).

Варто побудувати процес, коли студенти будуть розвивати навички, щоб писати корисні штуки. А освітній заклад може використовувати контент, який щодня генерують студенти.

Комунікація

Навчання — це люди, спілкування, психологічний комфорт, соціальні зв’язки, трохи книжок і запам’ятовування. Мало прийти, відчитати лекцію в екран і зникнути.

Погано

Pokemon go з викладачами, які сидять по кафедрах, а студентам потрібно було їх постійно ловити в перервах між парами.

Якщо перенести такий незрозумілий спосіб комунікації в онлайн, тоді погодження чи здача домашніх завдань перетвориться на несистемне пекло.

Варто спробувати

Виробляти етикет та правила спілкування в чатах, пошті, системах менеджменту знань і завдань.

Це непросто, з цим щодня стикаються бізнес і це не буде просто для освіти. Але треба домовлятися, в яких каналах по яким темам списуватись, як звертатися до викладачів та студентів, де шукати контакти, як обмежити фамільярність та зберігати дистанцію. Більшість учасників процес не знають, як це робити, щоб працювати ефективно і не бісити один одного.

Оцінювання

А тепер усні екзамени через Zoom!

А тепер тести!

А тепер усні тести!

А тепер подача есеїв!

А тепер усна подача есеїв в тестах!

А тепер скиньте 933 грн на картку привата, щоб здати іспит і отримати диплом!

Погано

Щоб що? Що ми зараз оцінюємо в українських студентах юристах? Як ми оцінюємо університети? Чого ми усім цим хочемо досягнути?

З мого досвіду, українська юридична освіта вчить зубрити тексти. Я не знаю нащо це треба. Українська освіта також гадки не має, що робити з іспитами. Я теж не знаю.

Я точно знаю, що усні екзамени це неконтрольований корупційний треш, який перевіряє здатність студента писати шпори, дружити з викладачем, мати хороших батьків і все що завгодно крім знань. Усні екзамени мають померти. Повністю, за винятком мут-кортів, клінік і їм подібних, але там інша історія.

Можна спробувати

Оцінювання протягом семестру, а не тільки в кінці. Це може включати тести, короткі роботи, самостійні і командні проекти, міні-мут корти, воркшопи, peer assessment, подорожі, та багато іншого.

Якщо дуже хочеться, можна спробувати системи для оцінювання письмових робіт типу Exam 4 та їм подібних.

Звісно це все непросто, але на щастя у нас десятки ресурсів для вивчення, як от матеріали від Vanderbily University.

Вийти зі старої затхлої аудиторії на світло

Навчання онлайн і побудова процесів для цього — це не справа таланту. Це методики, інтерактивні покращення, системи відбору фідбеку та його інтеграції. Це дослідження та експерименти. Це помилки і фейли. Це нові рішення і готовність їх триматися.

Навчати навчати і навчатися сьогодні треба і студентів, і викладачів, і адміністрацію, і ринок навколо них. Нам є чим надихатися, було б трохи бажання вийти зі старої затхлої аудиторії на світло.

Андрій Удовиченко, LLM у Cornell Law School (USA), СРО у Bot&Partners, Notion Pro.