Судова практика ВС щодо встановлення різного розміру «гонорару успіху»
Правова позиція КАС ВС у справі № 815/2954/17 щодо встановлення різного розміру гонорару адвоката в залежності від результату судового розгляду (гонорару успіху).
Разом із командою сервісу ZakonOnline продовжуємо цикл публікацій, який стосуватиметься судової практики Верховного Суду з різних питань.
Коротко про головне
Суть справи: Особа звернулася до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі — ВКДКА), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців. Позивач вказує, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення не врахував відсутність провини позивача як умови для цивільно-правової відповідальності. Відповідач порушив присічний строк притягнення позивача до відповідальності, а також протиправно та необґрунтовано застосував такий вид стягнення як зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 2 ст. 28 Правил адвокатської етики встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За п. 4 ст. 18 Правил адвокатської етики адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов`язків.
Повний текст правової позиції ви знайдете тут.
Висновки: суди обґрунтовано врахували обставини встановлення відповідачем факту порушення позивачем п. 4 ст. 18 Правил адвокатської етики при оцінці умов договору, які встановлювали різний розмір гонорару адвоката в залежності від результату судового розгляду. Крім того, суди відхилили аргументи позивача про порушення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з огляду на триваючий характер дисциплінарного проступку — неповернення частини гонорару.