Стоїцизм: як юристу знайти гармонію?

«Важкі часи народжують сильних людей. Сильні люди створюють хороші часи»

Останні декілька років принесли українському суспільству дуже складні періоди та процеси, на які ми здебільшого майже не маємо прямого впливу. Багато речей знаходяться поза нашим контролем, час від часу буває складно навіть зрозуміти, чи буде у нас завтра. Однак, це не є приводом для того, щоб позбавити себе надій, ясного мислення та емоційного контролю. Для здобуття життєвої рівноваги радимо звернути вашу увагу на вчення стоїцизму.

Основи філософії стоїцизму

Стоїцизм – давньогрецька школа філософії, заснована в Афінах Зеноном Кітіонським. Однією з головних ідей цієї течії є концентрування уваги на тому, що підвладне нашому контролю, та прийнятті того, що лежить за його межами. Такий підхід до життя в умовах сьогодення може стати «острівком безпеки» для багатьох (навіть не юристів) та запобігти створенню зайвих життєвих проблем.

Тож, у стоїцизмі найголовнішими поняттями є: сприйняття, дії та воля. Ці три взаємопов’язані елементи складають його основу, їх сутність можна виразити трьома не дуже складними реченнями:

• Контролюйте своє сприйняття. 
• Правильно керуйте своїми вчинками. 
• Будьте готові сприйняти все, що не можете контролювати.

Звучить ніби й легко, місцями можливо навіть примітивно. Проте якщо дивитись на це більш «глибоким» поглядом, то з’ясовується, що ви часто хвилюєтесь через речі, на які не маєте ніякого впливу. Або, наприклад, їдете в офіс голодним, бо обрали 15 зайвих хвилин сну замість приготування сніданку тощо.

Типового стоїка, у його збірному образі, можна описати як людину, що має чималу внутрішню силу для самоконтролю, протистоїть спокусам та має гармонію з собою, усвідомлюючи власні бажання.

Це філософське вчення у своє життя імплементували, наприклад, відомий блогер Тім Ферріс, Арнольд Шварценеггер, президент США Теодор Рузвельт, Джефф Безос та навіть Уоррен Баффет.

Популярність стоїцизму

Ми пропонуємо поділити стоїцизм на два аспекти розгляду – академічну дисципліну й практичну світоглядну основу. Зупинимось саме на другому та перейдемо до деталей.

Перше, що необхідно усвідомити – стоїцизм не є чимось новим та революційним. Він існує тисячі років, постійно видозмінюючись, пристосовуючись та впливаючи на світогляди багатьох людей. Вчення стоїцизму переживало багато періодів в різні історичні епохи: від популярності до тотального занепаду, проте все ж ніколи остаточно не зникало з горизонтів людського інтересу.

Друге, що необхідно усвідомити – стоїцизм не є просто «старою філософією». Радимо сприймати його як систему цінностей або практичний філософський рух, який об’єднав принципи та перевірені часом ідеї багатьох течій. Це особливо стосується сучасної моделі стоїцизму, яка наразі зростає і процвітає, особливо на заході. Там дуже розвинене ком’юніті її поціновувачів, яке здобуває дедалі більше прихильників.

До України цей тренд теж поступово доповзає, здебільшого через літературу. В останні декілька років видавництва почали друкувати відомі книги про стоїцизм, чим теж популяризують цей напрям світогляду.

Як бути сучасним юристом-стоїком?

Хм, вам, мабуть, цікаво, а чи може практика, що виникла за 300 років до нашої ери, стати корисною в житті лойера 21-го століття? Враховуючи, що принципи стоїцизму наразі використовуються навіть в сучасній психотерапії, вони включені в більшість популярних систем з саморозвитку – питання скоріш риторичне.

Практика стоїків допоможе вам не втрачати контроль над собою у стресових ситуаціях, планувати час, бути більш ефективним та навіть менше ображатись.

Для початку розуміння сутності стоїчного підходу до життя необхідно усвідомити ваші цінності. Дайте відповіді на наступні запитання:

• Що для вас важливіше за все в житті?
• Якою людиною ви найбільше хочете бути?
• Які риси характеру ви хочете у себе виробити або посилити?
• Який напис ви хотіли б бачити на своєму надгробку?

Відповіли? Чудово! Це необхідно для того, щоб правильно оцінювати власне життя. Наприклад, чи хотіли б ви, щоб про вас згадували, як про людину, яка поставила найбільшу кількість лайків на фото з котиками в інстаграмі? Так, вони милі пухнасті булочки, але якщо стверджувати  серйозно – ні, ви б не хотіли запам’ятатись виключно цим. Чим частіше ви рефлексуєте в цьому напрямку, тим більше у вас буде інсайтів, які прояснять вашу свідомість та допоможуть витрачати час на дійсно важливі речі.

Також треба розуміти, що наразі в нашому суспільстві є дуже багато джерел «швидкого» дофаміну (гормону радості): соціальні мережі, смачна, але дуже не корисна їжа, серіали тощо. В перспективі, залежність від такого способу отримання задоволення користі не принесе, але сформує досить стійкі емоційно-психологічні залежності. Для контролювання власних бажань та імпульсів нам теж зможуть допомогти практики зі стоїцизму. Наприклад:

1. «Витрата – вигода»: візьміть аркуш паперу або відкрийте нотатки в телефоні, опишіть всі плюси та мінуси обраного джерела задоволення, оцініть наслідки.
2. «Дистанціювання від об’єкта бажання»: подумки абстрагуйтесь від об’єкта бажання, за приклад візьмемо БігМак. Замість ментального «любування», «поїдання» та зациклення на бургері, спробуйте подумки описати його в непривабливих образах («мертва корівка» тощо). Це працює з тим фактом, що бажання часто перевершує почуття задоволення, яке ми відчуваємо, коли отримуємо бажане.
3. «Емоційне відсторонення»: коли ви помітите, що у вас в голові з’являється бажання, якого ви хотіли б уникати, спробуйте поглянути на нього зі сторони, відокремивши його від супутніх емоцій. Це допоможе позбутись емоційної паски, що прив’язана до звички.

Однією з ключових ідей стоїцизму є також терпимість до дискомфорту. Для більшості людей дискомфорт – вкрай негативне явище, яке виникає через труднощі та несприятливі умови. Проте стоїцизм тут нас трішки здивує, адже в його рамках дискомфорт є позитивною характеристикою та потужним мотиватором. Це твердження рівною мірою стосується як  фізичного дискомфорту, так і психологічного.

Щоб роздратувати стоїка – треба досить сильно напружитись (заздрите, юристи?), адже вони розуміють, що без їхньої згоди, ви майже безсилі в цьому аспекті. Не обставини, події та відчуття напряму виводять вас з рівноваги, а виключно ваше особисте їх сприйняття.

Хочете встигати більше за менший час, при цьому не втомлюючись? Продуктивність – це, звісно ж, про стоїків (адже цей матеріал написано саме в статті про них). Сенека писав: «Ніхто не віддає свої гроші перехожим, але скільки життя ми віддаємо іншим щодня! Ми такі скупі щодо грошей, але дозволяємо забирати наш час. Щодо часу, то тут ми мусимо бути скнарами».

Ми завжди переоцінюємо кількість часу, яку маємо – чи замислювались ви, що середньостатистична людина має у своєму запасі всього 4000 тижнів (і це з урахуванням, що беремо для цих розрахунків середню тривалість життя в 80 років).

Для того, щоб застосовувати принципи стоїцизму не обов’язково досліджувати доробки античних або староримських філософів. Достатньо розуміти загальні принципи та почати імплементувати їх у власне життя, спостерігаючи за особистісними змінами.

Порада від поціновувачів філософії стоїцизму: «Цінуйте власний час, адже, на відміну від грошей, ви його заробити не зможете».

Якщо вас зацікавило вчення стоїків, ви можете почати ваш власний шлях самопізнання за допомогою нашої невеличкої добірки книг:

1. «Нові стоїки. 52 тижні для наповненого життя», Массімо Пільюччі, Ґреґорі Лопес;
2. «Жити змістовно. Філософія радості від античних стоїків», Вільям Б. Ірвін;
3. «Стоїцизм на кожен день. 366 роздумів про мудрість, стійкість і мистецтво жити», Раян Голідей, Стівен Генсільман.

Автор: Решетовський Олександр
Фото: Unsplash