Собака на СЕТАМі: нова трагікомедія
Не встигли люди морально відійти від пропозиції народного депутата «продати собаку елітної породи», аби сплатити борги за комунальні послуги, як Мінюст підкинув новий привід для хвилювання зоозахисникам і власникам чотирилапих.
І якщо в першому випадку, нардеп з причин своєї необачності і недосвідченості відверто «дав у штангу», що сам згодом визнав і приніс свої вибачення, то в другому — Мінюсту вибачатися нема за що. Адже реалізація конфіскованих за рішенням суду або у рахунок погашення боргу господарів тварин є цілком законною практикою. Чому? Давайте розбиратися.
Що сталося?
Напередодні у ЗМІ та соцмережах почали поширювати публікації про те, що на сайті системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) Міністерство юстиції продає за борги породистих собак.
Так, зокрема, увагу громадськості привернув лот із собакою породи пітбультерʼєр 2015 року народження, стартова ціна якого складала 112,50 грн.
У рішенні Краснолиманського міського суду Донецької області вказано, що цей пес, якого власник вигулював без намордника, покусав двох перехожих. Тому суд оштрафував власника і цією ж постановою собаку конфіскував. Отже, тут не йдеться про продаж собаки за борги, як це намагаються подати ряд видань.
Окрім того, мало хто звернув увагу, що судове рішення датоване 16 травня 2019 року, а сам факт правопорушення був зафіксований поліцією ще 8 березня минулого року.
Та й реалізувати собаку, тобто виконати вказане рішення суду, Державна виконавча служба намагається вже майже рік. Вперше цього красеня виставили на торги ще 25 листопада 2019 року. Торги не відбулися на підставі відсутності учасників і їх перенесли на 19 грудня, напевно з метою знайти пухнастому нових господарів в День Св. Миколая, втім не судилось.
Відсутність бажаючих (із зрозумілих причин) придбати дорослого пса бійцівської породи з темним минулим розтягнула аукціонну епопею до сьогодення.
Кому спало на думку хайпувати на справі річної давнини, незрозуміло, проте це гарна нагода розібратись в ситуації, зробити висновки де правда, а де суцільні fake news та поглянути на проблему з юридичної точки зору.
Де правда, а де фейк?
Проте і відкидати існування побідних аукціонів, означало б ввести себе і читачів в оману. Іноді тварин забирають за борги – це правда. На сайті СЕТАМ навіть є відповідна вкладка.
Не дивлячись на іконку із песиком, в цьому розділі торгуються велика рогата худоба і свійська птиця, що прямо дозволено законом (про це згодом).
Але масового потоку продажу тварин немає, це скоріш одиничні випадки. За інформацією СЕТАМ за 2020 рік всього декілька разів виставлялись на аукціон лоти з коровами, свинями, індиками та курками, які придбали фермери для використання у виробничих процесах. Понад 90% лотів з тваринами відносяться до так званого добровільного продажу через майданчик СЕТАМ.
Те саме стосується і домашніх улюбленців.
Відносно продажу саме конфіскованих собак, то їх також нараховується близько сорока за останні 5 років, які майже всі опинились на торгах за рішенням судів за частиною 2 статті 154 КУпАП (тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без поводків і намордників чи в невідведених для цього місцях, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин).
Міністерство юстиції України в особі Державної виконавчої служби повинно виконувати такі рішення суду і відбирати тварин у їхніх господарів. Часто це йде на користь тваринам, яких забирають від неналежного утримання та жорстокого поводження.
Важливо, що до виконання рішення суду та виконавчого провадження в частині реалізації конфіскованої тварини, собака залишається на утриманні в ексвласника.
Як правило, домашніх улюбленців за копійки (ціна лотів символічна) викуповують назад власники, через родичів або близьких.
So keep calm, ladies and gentlemen ?
Що в законі?
Статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, а точніше, додатком до цього Закону, визначений Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.
Впевнений, що мало хто після прочитання цієї статті полізе в хитросплетення законодавчих конструкцій, адже «песиків все одно шкода», тому аби уникнути подвійних трактувань, змушений зазначити вказаний перелік у повному обсязі.
Так, за цим додатком до Закону, який також є прямою та безпосередньою законодавчою нормою, не може бути накладено арешт і звернуто стягнення на таке майно:
- предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі);
- лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями;
- меблі – по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю;
- один холодильник на сім’ю;
- один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон – на кожну особу;
- запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, – з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, – з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу;
- майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги;
- паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення;
- використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища;
- насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай – в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення);
- сільськогосподарський інвентар – в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством;
- технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах;
- призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.
Як бачимо собак в цей Перелік не завезли, а тварини згадуються тільки свійські, і тільки з чітко визначеним лімітом. Тому одразу згадуємо принцип «дозволено все, що не заборонено законом».
Робимо висновки
В жодному разі не претендую на роль адвоката Мінюсту, однак ситуація не настільки кричуща, як її намагаються представити.
Зроблений аналіз та поверхневий огляд законодавчих актів дає змогу зрозуміти, що пухнасті друзі стали інструментом у політичних інтригах різноманітних хейтерів, які безпідставно намагаються зліпити з мухи собаку.
Єдине, за що можна дорікнути Міністерству юстиції у цій всій історії, так це за гру по чужих «законних» правилах і небажання змінювати ситуацію.
Однак, Денис Малюська наголосив, що зараз відомство разом з депутатами обдумують варіанти законодавчого врегулювання таких ситуацій.
До речі, згаданого пітбультер’єра на прізвисько Тора таки придбали. Переміг учасник, який зробив особливу ставку і купив собаку за 11 250,00 грн.
Проте без піару знову не обійшлося…
