Що не так з професією «помічник юриста» та в чому проблема юридичних компаній?
Чому трапляються ситуації, коли молодих спеціалістів-правників в юридичних фірмах не вчать новому і цікавому, а навпаки — «ламають», і як наслідок — ті йдуть з професії.
Нарешті існує сучасна актуальна платформа, де я можу поділитись з колегами цією біллю.
Так трапилось, що якщо ти не народився в сім`ї потомствених юристів, серед яких бажано є відомі імениті правники, а ще краще судді, то за класикою жанру ти після університету (або ж під час навчання на останніх курсах юрфаку) йдеш працювати за фахом. Зазвичай потрапляєш до якоїсь юрфірми (відомої або ні, неважливо навіть), де тобі пропонують чарівну позицію «помічник адвоката або юриста».
Функціонал полягає в основному в перебиранні купи паперів, поїздках по всьому місту та втрати багато часу в чергах до різних держорганів. Річ у тім, що потенційний роботодавець не заохочує такого молодого спеціаліста цікавими проєктами за рішенням нестандартних юридичних завдань, побудови стратегій по незвичайних судових справах тощо. Та і взагалі молодому спеціалісту доручають найрізноманітніші за своєю суттю завдання (іноді не юридичного характеру, наприклад, надати кур’єрські послуги), які можуть відноситься до всіх сфер права, будь то кримінального, адміністративного, господарського і будь-якого іншого.
За підсумком, щойно працюючий зі сферою великої науки «права» молодий фахівець замість своїх очікувань у вигляді цікавих справ, можливості застосувати свої свіжі мізки в рішенні креативних юридичних проблем, отримує одноманітні, ірраціональні, даремні (для нього, але з вигодою для роботодавця) завдання, втрачаючи інтерес до своєї професії.
Потім багато хто ламається і різко змінює сферу діяльності. Все це лірика, можливо, але до чого це я. Потенціальні роботодавці-круті фахівці колеги (на їхню думку) найчастіше знищують в молодому фахівцеві будь-які починання і любов до права, що є неправильно. Є, звичайно, ще й інший підхід — крутий фахівець нібито вчить молодого на безоплатній для молодого фахівця основі, не забуваючи штовхнути його кожен раз і вказуючи, що він нічого не вартий, його ніхто не візьме на роботу і він нічого не вміє.
Я б хотіла звернути увагу таких крутих спеців на те, що їх крутість можливо обмежується лише власним світосприйняттям і не має жодного підґрунтя, окрім як гучних фраз і кількості фоловерів на фейсбуці. Світла сторона всієї цієї історії в тому, що не всі молоді спеціалісти ламаються і все-таки роблять вибір на користь своєї найулюбленішою професії. Наприклад, як я. Хоча багато хто в моєму оточенні кинули практикуватися в сфері юриспруденції саме з таких причин.
Роботодавцям таким хотіла б сказати — не потрібно наймати 20-річних юнаків і дівчат, платити їм 2000 грн заробітної плати і вимагати, щоб вони могли кваліфіковано, нарівні з професіоналом з більш ніж 10-річним досвідом надавати послуги вашим клієнтам. Моя улюблена частина цієї всієї історії ще в тому, що круті специ ще кажуть «їх нічому не вчать в університетах».
Хлопці та дівчата, тема інституту освіти в наших країнах, на жаль, залишає бажати кращого, не будемо зараз про це навіть говорити. Все це говорить про небажання роботодавця-юриста нарощувати конкурента, незнання і невміння навчати молодих фахівців, відсутність відповідальності перед кінцевим клієнтом (легше сказати «я взяв на роботу безграмотного молодого співробітника»), ну і ЖАДНІСТЬ, звичайно ж. Моя суб’єктивна думка. Давайте змінюватись. Зараз, маючи 10-річний досвід роботи, повагу серед своїх клієнтів, гідну плату за свої послуги і впевнені юридичні знання, я б хотіла наймати молодих спеців і допомагати їм освоюватися в нашій професії, любити її і не ламати їм крила.
Ну і не вішати на них нездійсненні завдання з усіх сфер права. Юрист не повинен спеціалізуватися в усіх сферах права.
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».