Найдовше судове засідання, найсуворіше покарання та інші рекорди
Рекорди можна поставити в будь-якій галузі, сфері діяльності чи навіть у виконанні побутових справ, до встановлення одних люди йдуть цілеспрямовано та протягом тривалого часу, інші — більше схожі на щасливий (або ж не дуже) випадок, наслідок законодавчих приписів чи столітніх звичаїв. Ряд таких рекордів можна виділити й у сфері юриспруденції.
1. Найдовший тюремний термін
В 1972 році листоноша з Пальма-де-Майорки Габріель Марч Грандос отримав найдовший в історії термін тюремного ув’язнення. Він був засуджений до 384 912 років ув’язнення — і в свою чергу потрапив у Книгу рекордів Гіннеса. За час роботи на пошті Грандос знищив 42 768 листів. Чому? Тому що не хотів їх доставляти. Іспанське законодавство передбачає за умисне псування документів покарання у вигляді 9 років в’язниці. Стільки Грандосу і дали за кожен лист, який він не доставив за адресою. Однак, знову ж таки згідно з місцевим законодавством, Грандоса повинні відпустити після 40 років ув’язнення (тобто — в 2012 році). Сталося це чи ні, — на жаль, достеменно не відомо.
2. Найдовший термін відбування покарання
На сьогоднішній день найдовше провів у в’язниці американець Поль Гейдель. У 17 років він був засуджений до позбавлення волі за вбивство, а звільнений був через 68 років. Гейдель вийшов на свободу у віці 85 років в 1980 році.
3. Найдовше судове засідання
Воно відбулося в Таїланді. Протягом 12 годин проходили слухання в тайському суді з питання екстрадиції в Сполучені Штати російського громадянина Віктора Бута, якого звинувачували в незаконній торгівлі зброєю. Бут був заарештований в Таїланді в березні 2008 року
До цього він перебував у розшуку бельгійською владою, але ордер на його арешт був виданий за запитом США, де Бут значиться одним з найбільших незаконних постачальників зброї. Своєю діяльністю Бут привернув увагу влади США ще в кінці 90-х років, але реальні результати слідства було виявлено тільки у 2006 році, після чого був підписаний указ про заморожування всіх американських активів Бута.
Своєї провини чоловік не визнає. Мало того, депутати Держдуми висловилися на його захист, оголосивши, що в справі Бута замішані політичні мотиви.
4. Найдовший судовий процес
Судовий процес тривалістю у 30 років зареєстрований в Австралії. Це справа про заводський водний канал в Ланценкірхені.
Суть спору полягає в наступному: австрієць Пауль Хаберле-Шикер свого часу облаштував на заводському каналі приватну гідростанцію. Але через те що канал не чистився, він перетворився в струмочок і води для вироблення електрики стало не вистачати.
Те, що колись там залишилося лежати, припливало до нас і переносило різні залишки. Ми довгий час прибирали, — розповів австрійському телеканалу ORF Хаберле-Шикер. — Але потім прибирати канал для сімейного бізнесу стало занадто дорого. Тим більше що він не повинен відповідати за чистку заводського каналу, який вважається громадською водоймою.
Тоді він подав позовну заяву в надії змусити владу прибрати канал. Вищий адміністративний суд визнав правоту Хаберле-Шикер та вирішив, що відповідальність за прибирання каналу несе орган державний влади.
Але вже 30 років яблуко розбрату переходить то в одні, то в інші руки — між окружним управлінням Нойштадта, земельним управлінням і союзом. Влада ж вважає, що за чистку каналу повинен відповідати бізнесмен, який отримав право на використання води для своєї міні-гідростанції.
Зараз Хаберле-Шикер подав позов на відшкодування збитку в півмільйона євро, так як він не може виробляти електроенергію.
На сьогоднішній день судові витрати склали вже близько 100 тис. євро. Процес триває.
5. Найсуворіше покарання
Найбільш сурове покарання отримав американський маніяк Джон Гейсі. У 1972-1978 роках Гейсі згвалтував і вбив 33 молодих людей, в тому числі кількох хлопчиків. Тіла більшості з них він зберігав у своєму підвалі. У звичайному ж житті всі знали його як політичного активіста, благодійника і клоуна на дитячих святах.
У 1980 році Гейсі засудили до 21 довічного терміну і 12 страт. У 1994 році він був страчений за допомогою смертельної ін’єкції. Гейсі став прообразом персонажа книги Стівена Кінга «Воно».
Іванна Мельничук
