Примушу свого кривдника попросити вибачення!

Бажання почути від свого кривдника вибачення притаманне і дітям, і дорослим. Проте досягають вони цієї мети по-різному: дорослі навіть можуть звернутися до суду.

Змусити публічно попросити вибачення – одна з найвагоміших цілей осіб, які  розпочинають судовий процес про захист честі та гідності. У сфері відносин публічних осіб (політики, державні службовці тощо) вибачення – це сильний репутаційний інструмент, а сама думка про привселюдне вибачення образника дарує відчуття відновлення справедливості та є своєрідною моральною компенсацією.

Саме тому у справах про захист честі та гідності можна зустріти позовні вимоги про вибачення через телебачення, газету, публічні вибачення перед усім колективом підприємства, установи чи будь-якої організації. З позовними вимогами – примусово вибачатися –  з січня 2019 року по травень 2020 року до судів зверталися близько 120 разів.

Чи зобов’яже суд вибачитися?

Ще у 2009 році Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що суд не вправі зобов’язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 Цивільного кодексу України.

Зазначена правова позиція підтримана Верховним Судом 20.02.2019 у справі №401/573/17. 

То кривдник вибачення не попросить?

Водночас не суперечить закону визнання судом мирової угоди, за умовами якої сторони передбачають вибачення перед потерпілим як спосіб захисту гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Ключова відмінність між позовною вимогою про вибачення та домовленістю сторін судового розгляду про вибачення у мировій угоді – відсутність примусу. Мирова угода укладається добровільно, що відповідає суті вибачення, тобто дії, спрямованої на примирення.

Мировою угодою закінчився розгляд справи №2-4252008. У тексті затвердженої судом мирової угоди зазначено: Редакція «МГ» приносить щирі вибачення позивачеві за публікацію колажу, який він сприйняв як образливий для себе.

Вирішення справи через мирову угоду дає змогу досягти компромісу обом сторонам: позивач отримує бажане вибачення, а інша сторона уникає судового процесу, що може мати більш негативні наслідки. Таке врегулювання конфлікту може влаштувати обидві сторони.

Гроші замість вибачення?

Бажану моральну сатисфакцію можна отримати через «покарання» кривдника у грошовій формі (стягнення моральної шкоди). Поширення недостовірної інформації або образа можуть завдати чималих душевних страждань. Саме тому вимога про стягнення моральної шкоди часто крокує поруч з вимогою про спростування недостовірної інформації.

Вирішуючи справи про визнання інформації недостовірною, суди можуть одночасно розглянути й вимоги про стягнення моральної шкоди за завдані страждання.  

Чи стягне суд моральну шкоду, якщо інформація не підлягає спростуванню?

Якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов’язок відшкодувати завдану моральну шкоду (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію»).

Наочним прикладом такого випадку є справа №308/2695/15-ц: висловлювання відповідача на адресу позивача, які мали місце 9 березня 2014 року по вул. Головній у м. Чопі, є суб’єктивною думкою відповідача, висловленою у брутальній формі, що принижує честь та гідність позивача, а тому така інформація не підлягає спростуванню та наявні підстави для відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої позивачу (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 ).

Інколи ми ображаємось безпідставно, або кейс «клоун»

Висловлювання, що здаються нам образою, можуть по-іншому сприйматися судом.

Так, позивача у справі №686/17062/15-ц образили під час розгляду іншої справи, назвавши клоуном. 5 травня 2020 року апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди, зазначив, що клоуном є цирковий артист – комік, а у переносному значенні так говорять про людину, що вдає з себе блазня, або своєю поведінкою схожа на блазня. Оскільки у справі відсутні дані, що це висловлення здійснено у брутальній, принизливій чи непристойній формі, тобто є надмірним, не вбачаються й підстави для покладення на відповідачів обов`язку відшкодувати моральну шкоду.

Підсумуємо:

• суд не вправі зобов’язувати особу просити вибачення;
• у судовому порядку можна отримати вибачення через укладення мирової угоди;
• якщо образа здійснена у брутальній формі, спростування інформації необов’язкове для стягнення моральної шкоди;
• не все, що нас ображає, сприймається так само судом.

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».