Про складові успіху, головну ідею лідерства, (дис)баланс прав і магію імпровізації: підсумки ІІ Форуму жіночого лідерства
Лідерство — це вплив, відповідальність, виклики, з якими потрібно впоратися та взаємна підтримка. Тривалий час це визначення мало сильний гендерний наголос. Та чи існує він сьогодні? На якій сходинці стоїть питання жіночого лідерства у 2021 році? Якими є шанси обійняти керівну ланку для жінки в державних органах, політиці та на юрринку?
Пряму мову найрізноманітнішого голосу жіночого лідерства мали змогу почути вже на ІІ Форумі, організованому Асоціацією правників України. На завершення заходу дізналися й про ключові закони стилю та нагальні кроки до просвітлення.
Про ДНК ̶м̶е̶н̶ш̶о̶в̶а̶р̶т̶о̶с̶т̶і̶ перфекціонізму
Захід, присвячений жіночому лідерству відкрила його ідейна натхненниця Світлана Мусієнко. Про місію Форуму вона каже просто: «Fempowerment — розкриття потенціалу. Та, звісно, об’єднання». Вона твердо переконана, що голос жінки має бути сильним і гучним, а сильніший він лише у спільності, — зокрема, потрібно регулярно підбивати підсумки, обмінюватися досвідом, обговорювати нагальні питання та проблеми, паралельно розкриваючи власний професіональний потенціал ще ширше. Форум став саме таким місцем.
«Успіх складається з правильно прийнятих рішень. Правильно прийняті рішення складаються з досвіду. А досвід витікає з помилок». У ДНК українок закладений страх перед помилками — його потрібно позбуватися, якщо хочеш досягти успіху», — Марія Єфросініна
Тези пані Мусієнко підтримала ключова спікерка — Марія Єфросініна, українська телеведуча, громадська діячка, засновниця серії благодійних заходів «Charity weekend», Почесний Посол Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, підкресливши: «Одна без одної ми неможливі в будь-якому разі, особливо у вирішенні болючих для нас питань сьогодення». Вона зауважила, що наразі для українських жінок ледь не ключова проблема — стереотипний комплекс меншовартості:
«З 2015 року я подорожую Україною, встигла об’їхати її рази чотири, зустріти понад 30 тис жінок у різних населених пунктах країни — від найбільших до найменших. Я усвідомила, що вони досі ставлять вкрай важливе для себе питання — «Чого я варта? Що я роблю? Чи правильно це? Чи люблять мене?». В залах постійно тягнуть руки ті, кому важливо знати, що вони не нікчеми. Уявіть, що найпрогресивніша, -працелюбніша, -думаюча частина жінок нашої країни досі ставить собі ці питання».
Марія Єфросініна зауважила, що серед іншого, вони ставлять перед собою й питання досягнення балансу — між кар’єрою та особистим життям, сім’єю. Спікерка закликала позбутися ілюзій, адже балансу, як такого, за її словами, просто не існує:
«Якщо хтось вам скаже, що баланс існує — шліть його до чорта! Не існує ідеальної формули, за якою кожна з нас може збалансувати власне життя. Є лише дія та рішення! Ми приймаємо їх ситуативно, з огляду на власні інтереси — так живе увесь світ, та до українських жінок ця догма не доходить. Ми продовжуємо жити в сексистському суспільстві та стереотипах: «Жінка має вийти заміж, жити коштом чоловіка та займатися побутом». У 2021 році це дуже мене дивує».
Спікерка зауважила, що у слов’янках присутня «саможертовність», що змушує їх жити в збиток власному «Я». При цьому, найчастіше в комбінації з «синдромом відмінниці» — перфекціонізмом, який не про «Зробити все ідеально», а про страх:
«Це про «Що про мене подумають інші?». Усвідомлення цієї істини далося мені 15-ма роками власного життя. І ключовий висновок щодо універсальної формули успіху на сьогодні: «Успіх складається з правильно прийнятих рішень. Правильно прийняті рішення складаються з досвіду. А досвід витікає з помилок». У ДНК українок закладений страх і сором перед помилками — його потрібно позбуватися, якщо хочеш досягти успіху».
Марія Єфросініна підкреслила, що лише помилки розкривають ідентичність та можливість усвідомити «Чого насправді ти варта», прийняти й полюбити власне «Я» з усією «неідеальністю».
Про гендерний (дис)баланс: станом на 2021
«Свобода та любов — справжня сила, за якою йдуть люди» (с) Світлана Романова
Про успіх на практиці, можливості та перепони для його досягнення жінками, гендерний баланс прав обговорили під час першої сесії Форуму під модеруванням Світлани Мусієнко.
Доповнюючи тези Марії Єфросініної щодо проблеми внутрішнього страху, Світлана Романова, директорка з правового забезпечення Групи Метінвест зазначила, що джерело сили, лідерства полягає в людяності, «справжньості» та внутрішній свободі — протилежній страху: «Свобода та любов — це справжня сила, за якою йдуть люди. В синергії — це важливий фактор під назвою «Енергія». Лідер — це завжди той, хто любить себе, свою справу та своїх людей із усіма їх (та власними) недоліками».
Вона підкреслила, що правило універсальне як для жінок, так і для чоловіків, та попри це Олена Кібенко, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що саме жінці властивий м’який і зважений стиль керівництва. Саме завдяки зваженості жінки позбавлені стереотипу «обов’язкової мужності», менше піддаються омані й відтак значно більше схильні до об’єктивності в прийнятті рішень. За її словами, таке лідерство прекрасно доповнює «чоловіче», чим й обумовлена необхідність гендерного балансу в керівних ланках будь-яких структур.
Підтримала колегу й Валерія Коломієць, заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції, зауваживши, що наразі в суспільстві панує стереотип «Ключове для жінки — подружжя», тоді як до чоловіків таких «вимог» немає. В результаті більше посад у державній владі та керівних ланок обіймають саме чоловіки, бо жінки навіть не усвідомлюють, що насправді можна прагнути та досягати значно більшого за сімейний добробут:
«Я вважаю, що жіноче та чоловіче лідерства не відрізняються. Питання в тому, що ми маємо більше розвиватися, ніж йти за тим, що диктує суспільство», — зазначила Валерія Коломієць.
Продовжила питання гендерного балансу в органах влади Світлана Панаіотіді, екс-заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства з тези «Квотам — бути!». Наводячи статистику на прикладі Мінекономіки, вона розповіла, що наразі у відомстві роботу нижньої та середньої ланок повністю забезпечують жінки, тоді як керівна ланка переважно складається з чоловіків.
При цьому, відповідно до даних за 3-й квартал 2020 року значно відрізняється й оплата праці з аналогічними посадами — на 22%.
«Квотування має бути. Давайте подивимося на склад Кабміну. Ви щиро вважаєте, що у нас немає жінок, які можуть бути міністерками? Я знаю їх по дві на одне місце. Їх не обирають через сприйняття того, що Міністр — це костюм, краватка. Ми можемо багато говорити, але є статистика, є факт. Скільки жінок в Кабіміні? Скільки їх в місцевих Радах? Я не хочу, щоб в моєму житті все вирішували чоловіки відносно мене, як держава. Я хочу мати право голосу, право приймати рішення та впливати на їх прийняття!», — підкреслила Світлана Панатіоді.
Спікерки майже одноголосно дійшли й до висновку, що квоти на представництво жінок повинні бути й у приватному, бізнес-секторі — не лише державному.
Зокрема керуюча партнерка LCF Law Group Анна Огренчук переконана, що управління компанії виходить на якісно новий, продуктивніший рівень, якщо ним займається жінка. Та ключова проблема жінок у сучасному суспільстві полягає в неусвідомленні факту «Щоб користуватися правами — їх потрібно знати»:
«Проблема в тому, що ми часто не знаємо власних прав. Ти просто не розумієш, що тебе дискримінують, вважаєш, що така поведінка на твою адресу — це норма. Ми ж, у першу чергу, як юристки, повинні домогтися законодавчого закріплення механізму протидії дискримінації». Вона підкреслила, що необхідно висвітлювати на загал проблему нерівності, про яку зазначила пані Панатіоді. Крім того, за словами пані Огренчук, квоти — це додатковий маркер вийти до ширшої зони можливостей, скористатися ними та надати унікальний, якісний результат.
«Плани — це найбільша іллюзія, а життя — абсолютна імпровізація»
Завершився захід виступом тренера, професійного режисера, актора Театру-студії імпровізації «Чорний Квадрат» Юрія Кляцкіна.
«Імпровізація — це творчість. Творча людина — та, що зберегла в собі внутрішню дитину»
Спікер переконаний, що навичка імпровізувати — переможний квиток для лідера, що апріорі є творцем.
При цьому Правило №1 в цьому мистецтві — «Так, людина смертна, але це було б ще півбіди. Погано те, що іноді вона раптово смертна, ось у чому фокус!» (с) «Майстер і Маргарита», Михайло Булгаков. Юрій Кляцкін наголосив на необхідності усвідомити, що плани — це найбільша ілюзія:
«Можна розраховувати, проєктувати, мати намір, але потрібно завжди пам’ятати, що будь-який план є ілюзорним».
Він розповів, що імпровізація — це певний стан психіки, в якому людина максимально ефективна у вирішенні поставлених завдань. Це про усвідомленість. Починається вона зі стартом шляху до поставленої цілі — він завжди сповнений несподіванками, обставнами, що постійно змінюються, непередбачуваними реакціями та діями оточуючих. Ефективність лідера, за словами пана Кляцкіна проявляється в моментальному прийнятті нових умов і відсутності рефлексії:
«Імпровізація — це інтуїтивне мистецтво, фундамент якого — довіра до себе, внутрішньої дитини, всесвіту. Коли ти довіряєш, сумніви йдуть геть. Я переконаний, що якби світ складався з імпровізаторів, криз просто б не траплялося», — підкреслив спікер.
«Не вірите мені — повірте Аллі Пугачовій»
Правило №2 — гармонізація, індивідуальність або «Вас будуть слухати, якщо ви гратимете за власними правилами». Спікер наголосив, що на шляху до успіху важливо уникати розподілу життя на «біле VS чорне», «чоловіче VS жіноче». За його словами, переможна концепція руху — грати не за «чоловічими» чи «жіночими», будь-якими фіксованими правилами, а за власними, де ідеально гармонізований алгоритм саме вашого життя.
Тренер нагадав про один із законів діалектики «Єдність та боротьба протилежностей», відповідно до якого світ є абсолютно дуальним:
«Секрет полягає в тому, що без тіні немає світла. Без зла неможливо пізнати добро. Ідеальний світ — це гармонійна взаємодія протилежностей, як у світі, так і в нас самих».
«Алла Пугачова зазначала: «Лише тоді, коли ви станете собою та не будете намагатися бути схожими на когось, ви досягнете точки, де Всесвіт підготував для вас повний достаток. Тому що ніхто, крім вас цієї точки не дістанеться. Вона унікальна та існує лише для вас», — розповів Юрій Кляцкін. «Не вірите мені — повірте Аллі Пугачовій».
Авторка: Юлія Гончаренко, PR-координаторка Асоціації правників України.
Редакція може не поділяти думки авторів у цьому розділі.
