Про що мовчать юрфірми

Чому відверте спілкування з колегами набагато краще за марнотратну брехню в багатьох сенсах?

Десь в середині карантину була свідком бесіди партнерів юридичних фірм. Вони браво розповідали про збереження ефективності своїх команд на віддаленій роботі, відсутність ознак кризи. Казали, що тримають курс на утримання працівників та витрат на поточному рівні. 

За лаштунками, у більш приватній обстановці, партнери цих самих фірм бідкаються: дохід падає, обсяг доручень не дозволяє забезпечувати поточний обсяг витрат, переговори з власниками офісних приміщень не рухаються в бік зменшення виплат, тож оренда не фінансується тощо.

Як на засіданні Політбюро ЦК КПРС

Теж саме відбувається у публічному інформаційному просторі. Досить часто мала нагоду слухати виступи колег на конференціях, присвячених юрбізу. Полишила надію долучитися до обговорення дійсно чогось цікавого. Адже діляться колеги своїм досвідом неохоче. Здебільшого розповідають про успіхи та досягнення, ефективність та фаховість. 

Іноді відчувала себе, як на засіданні Політбюро ЦК КПРС: «п’ятирічку за три роки, доженемо і переженемо», «найкращі в світі», «найкращі практики» тощо. Складається враження, що на ринку здебільшого все як за підручником. Хоча з інсайтів картина «з внутрішньої кухні» менш приваблива.

Гуртом мовчати зручніше

Юрбіз традиційно ухиляється від відвертого обговорення проблем та спільного пошуку рішень для них. Причин для цього декілька. Перш за все, хтось має почати називати речі своїми іменами. А тих, хто зовсім без гріха — не так багато. Тож розпочавши дискусію про наболіле, можна, у кращому випадку, залишитися на самоті. У гіршому ж — отримати «отвЄточку». Та таку, що мало не буде здаватися. 

По-друге, відвертість, особливо у обговоренні власного негативу, досить часто «грає» проти сміливця, адже «слабостей» не вибачають. По-третє, уявна професійна солідарність. Гуртом мовчати зручніше. 

На мою думку, об’єднати адвокатів навколо будь-якої ідеї досить важко. Підсвідомо і свідомо ми конкуруємо один з одним, і це відбивається навіть на тривіальних питаннях. Або допис на приватній фейсбук-сторінці покритикуємо за помилки, або в авторський текст внесемо «редагування», щоб покращити.

Замість брехні – чесна розмова

Про що я? Вірю в те, що відверте спілкування з колегами набагато краще за марнотратну брехню в багатьох сенсах. 

Неодноразово брала участь і тренінгах за участі партнерів юридичних фірм, що присвячувалися прокачуванню управлінських навичок. За відчуттями це схоже на групову терапію, куди кожний приносить своє наболіле. І бажання навчитися підштовхує до чесної розмови, перш за все з собою, але в присутності інших, які заразом рефлексують і досить часто діляться своїми думками і досвідом. 

Як наслідок, стосунки між учасниками такої щиросердної розмови стають більш близькими, а вірогідність взаємної рекомендації клієнтам після таких «сповідей» та одкровень значно зростає.  

Прояви «процесуального тероризму»

Так само важливо публічно обговорювати випадки порушення етики професійної поведінки. Стояти осторонь такої події не вдасться. Якщо юридична спільнота не дає артикульованого меседжу щодо неприпустимості такої поведінки з боку колег, клієнти вважають, що це є прийнятним. 

Відповідно, формується певний попит на певну категорію послуг. Кожен з нас не раз стикався з проявами «процесуального тероризму». На згадку приходить один показовий кейс. Відповідач за позовом про стягнення заборгованості, розуміючи безперспективність своєї правової позиції, вдався до затягування процесу. Тричі подавався зустрічний позов, без дотримання процесуальних вимог – без сплати держмита, без додавання доказів надіслання копій сторонам процесу. Тричі оскаржувалася ухвала про залишення позову без розгляду через неусунення відповідних недоліків у наданий для цього час. 

Перехід із підготовчого засідання на стадію розгляду вимог по суті спору затягнувся на півтора роки, а потім ще відмова від участі у судових засіданнях через карантин. Вибіркова участь. 

В засіданнях у справах за позовом певного кредитора COVID видавався адвокату найбільш небезпечним, інші процеси адвокат вправно відвідував. Відверте зловживання правом з боку шановного колеги, який був автором та натхненним  виконавцем з високою долею вірогідності знайде ще не одного споживача. Оскільки замість осуду з боку колег — зазвичай з іронією реагуємо на такі історії. Особливо, коли це не стосується наших клієнтів та наших справ.

Інший приклад — конфлікт інтересів. Некласична ситуація, коли адвокат, надаючи послуги одночасно двом особам, що переслідують спільний інтерес, у випадку конфлікту між цими особами обирає собі клієнта з поміж них. Один із клієнтів таку поведінку адвокатів інакше як зрадою не називає, та каже про втрату довіри як до інституту адвокатури, так і у можливість вирішення суперечки у правовому полі.

Не можна сказати, що цей випадок якось суттєво змінить структуру ринку приватних клієнтів. Наслідки матимуть локальний характер. Проте відомі випадки, коли корпоративні клієнти із однієї індустрії збираються разом і розповідають один одному про порушення етики з боку адвокатів («злив» конфіденційної інформації, робота одночасно на обидва фронти). І ось тоді вплив на ринок юридичних послуг важко недооцінити. Проте адвокати обирають мовчати. На жаль.

У анекдоті про дракона і принцесу: дракон, дізнавшись, що зайві скелети в шафі належать саме принцесі, промовив «Поважаю». Скелети у шафі (вади, проблеми) хоча і підкреслюють недосконалість, проте якимось чудесним чином свідчать про людяність. А образу адвокатів, будемо відверті, саме цього і не вистачає.

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».