Поле битви — юридичний бізнес: яке місце посідають там жінки?

Доводилось чути від чоловіка — партнера юрфірми, — що безсумнівною перевагою жінки-партнера буде здатність зваблювати клієнтів-чоловіків. І що саме «в банях вирішуються долі великих шматків такого маленького клієнтського грошового пирога»… Написала трішки своїх думок, про місце і роль дівчини в юридичному бізнесі України. 

Весь світ рефлексує на тему glass ceiling, pay gap, та несприятливі антижіночі правила гри в юрбізі. У Великобританії організують парламентські слухання аби обговорити pay gap в компаніях Magic circle.  Гарною практикою вважається встановлення квот по співвідношенню кількості партнерів різної статі в юридичних фірмах. Глобальні гравці показово призначають жінок CEO. Паралельно відбувається дискусія наскільки прожіноча політка справедлива і наскільки це сприяє розвитку? Моветон — критика політики диверсифікації та підтримки жінок у пріоритетному просуванні по щаблях юридичної кар’єри. 

В Україні, на відміну від старого світу, жінки на поле битви — юридичний бізнес — потрапили одночасно с чоловіками. Та чи почуваються вони там впевнено?  

На початку своєї кар’єри партнера юридичної фірми під час співбесіди у фірмі, до якої мене запрошували приєднатися, мала таку чудернацьку розмову. Мій інтерв’юер, мабуть, із суто практичного погляду, вголос розмірковував, що безсумнівною перевагою жінки-партнера (а у складі фірми на той час партнерів-жінок не було) буде здатність зваблювати клієнтів-чоловіків. Дядька був із «старої школи» і казав, з викликом на мене споглядаючи: «Ну в баню горілку пити ти з клієнтами ходити не будеш, так?!» А далі була тирада, що адвокат має постійно перебувати у полі зору клієнта з великої літери К. Партнер неодмінно має стати своїм «хлопцем»: в гольф – то в гольф, на полювання  – на полювання, до бані – до бані. Там в банях і вирішуються долі великих шматків такого маленького клієнтського грошового пирога. 

Слухала я поважних людей уважно. З гольфом не склалося, як, до речі, із міцним алкоголем та із сексом для скріплення ділових стосунків. А от у сквош я навчилася грати на відмінно. Мій скорочений справа у нижній кут – справжній dead shot.   

Тож про що ще мені довелося дізнатися згодом?

З дитинства жінок та чоловіків по-різному виховують, мотивуючи до різних поведінкових патернів. Хлопчикам дозволяють агресію та  підтримують змагальність. Їх переконують у тому, що емоційність є зайвою, адже впливає на здатність ухвалювати рішення, нав’язують переконання про слабкість жінок та їх емоційну нестабільність (емоційність), яка апріорі є негативним фактором (адже, емоційність «не дозволяє мислити ясно»). 

Жінкам дають установку на лагідність та несамостійність (треба покладатися на сильнішого, він неодмінно захистить – ще одна Едіпова обіцянка, до речі), терплячість. Прояви емоційності дівчатам не забороняють, а от агресивну поведінку сприймають відверто негативно та й змагальність, потяг до лідерства заохочують тільки тоді, коли йдеться про необхідність щось рутинне організувати. Дівчатам з пелюшок розповідають про те як важливо створити сім’ю, народити дітей та доглядати за ними, про роль у збереженні домашнього вогнища тощо. 

Не знаю, чи хтось замислювався над цим, але вчені-антропологи стверджують, що саме завдяки культурним настановам (стимулюванню до соціально-прийнятної поведінки)  жінки схильні скоріше домовлятися (йти на поступки). Цим наші опоненти (не завжди це чоловіки) користуються досить часто у переговорах про розмір заробітної платні та/чи гонорар. А ми дивимося, як у сучасному світі стає можливим славнозвісний pay gap?

Згадайте, які епічні прізвиська мають жінки, що демонструють твердість, агресію, непоступливість, працьовитість? Партнери звичайно люблять працьовитих юристів та сприймають як належне відданість фірмі. Проте хоч раз під час співбесіди у чоловіка хтось спитав про його плани одружуватися та заводити дітей?

Зрозуміло, що це все деталі великого пазла і не все так однозначно. Люди різні, тож узагальнений підхід не дає відповідей на всі питання, а лише окремі закономірності підсвічує. Очевидно також, що всі ми навчаємося по ходу п’єси, підлаштовуємося, набиваємо шишки, нарощуємо м’язи та мозолі. Потрохи змінюємо світ і світогляд. Еволюція неспинна. 

Про рівність можливостей в юрбізі

Ми бачимо, що останнім часом жінок є у партнерському складі багатьох українських фірм побільшало, проте зверніть увагу на співвідношення. Пригадайте жінку керуючого партнера, яка виросла в середні української юрфірми? Шлях до керуючого партнера в українського юриста-жінки зазвичай один – започаткувати щось своє (може хтось пригадає приємні винятки…). 

Тож, чи йдеться про рівність можливостей для жінок та чоловіків у українському юрбізі, моя сповнена внутрішнього тремтіння теза – НІ! Чи маємо ми на це зважати – ТАК! Молодий український юрринок, ще не бачив масової зміни поколінь партнерів у юридичних фірмах. Тож без активної всебічної та багатосторонньої дискусії про необхідність додати жіночності до керівних ланок українського юрбізу не бачити дівчатам просування до висот кар’єри як своїх ух. Зусилля необхідно об’єднувати, голос має бути гучніший і впевненіший. І в стані чоловіків треба знаходити підтримку та опору (якщо мені не зраджує спостережливість, там більше латентних однодумців ніж упоротих супротивників).

Нещодавно, під час відвертої бесіди, з’ясувала, що є шовіністкою. При чому в гіршому сенсі цього слова. В моєму досить довгому переліку професійних табу виявилося чимало заборон поведінки та проявів у професійних стосунках, які я пов’язувала із приналежністю до жіноцтва. Вираз обличчя, манера спілкування, лексика та жестикуляція, теми для розмов та манера ведення переговорів, способи побудови стосунків зі стейкхолдерами: цензурі піддалося буквально все. «Вбий в собі жінку!», — головна теза цих обмежень. 

Це міг бути фемінізму пост. А виходить, що coming out. 

PS. Мені здається, що клієнти, яких необхідно неодмінно впольовувати в бані, також згодом зникнуть або стануть нецікавими.

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».