Підбірка дивних міжнародних договорів

Міжнародний договір має ледь не найвищу юридичну силу у більшості цивілізованих країн світу. Та це зовсім не означає, що деякі з них не можуть викликати подиву в очах юристів.

Завдяки дипломатії людству вдалося уникнути багатьох потенційно кровопролитних конфліктів, в яких загинули б сотні тисяч людей.

Так, наприклад, Женевські конвенції визначили більш гуманне ставлення до військовополонених та заходи щодо захисту цивільного населення під час війни. Хоча ці норми дотримувалися на початку і середині 20 століття як-небудь, а під час Другої світової війни й зовсім ігнорувалися, сьогодні їм підпорядковується більшість країн.

Те ж саме можна сказати й про Конвенцію про заборону хімічної зброї, яка поклала край виробництву, накопиченню і застосуванню цієї зброї.

Але не завжди міжнародні договори несли благо. Іноді вони — безглузді та навіть шкідливі. Ось кілька прикладів дивних міжнародних договорів.

Пакт Бріана-Келлога

Перша світова війна стала справжнім кошмаром початку 20 століття, в м’ясорубках якого загинули мільйони людей.

У 1928 році 15 країн підписали Пакт Бріана-Келлога, в якому війна ставилася поза законом. Пізніше до пакту приєдналися практично всі інші держави.

Цей пакт став відповіддю на зростаючу мілітаризацію і, як вважали його творці, міг би запобігти майбутнім конфлікти. У пакті країнам пропонувалося вирішувати конфлікти лише мирними способами.

Зрозуміло, нікому не спало б на думку дотримуватися цих норм, у тому числі й країнам, що підписали його.

Коли почалася Друга світова війна, чимало країн-підписантів також брали участь в цьому конфлікті, але були змушені не закликати до війни, позаяк це суперечило пакту.

Договір про розподіл Індії

Британці поділяли свої колонії, усвідомлено закладаючи при цьому довгограючі конфлікти. Так було і з Британською Індією, яку розділили по так званій Лінії Редкліффа в 1947 році.

Ця лінія поклала початок існуванню Індії та Пакистану, а також призвела до кровопролитного конфлікту, в якому, тільки за офіційними даними, загинуло близько 1 мільйона осіб. Неофіційно ця цифра становить понад 5 мільйонів жертв.

У чому ж була безглуздість? Річ у тім, що сер Сірил Редкліфф ніколи не відвідував Індію та не знав її внутрішньої ситуації. Не особливо піклуючись про майбутнє країн, Редкліфф, як офіційний представник від Великобританії, разом з представниками від Індійського національного конгресу і Мусульманської ліги, поділили колонію на частини з мусульманським і немусульманським населенням.

Крім мільйонів жертв, цей договір приніс і бюрократичний хаос. Так, наприклад, після здобуття незалежності Бангладешу від Пакистану, між Індією та новоствореною державою почалася плутанина.

Річ у тому, що територію розділили настільки погано, що на кордоні між країнами існувало безліч анклавів, тобто територій, повністю оточених землями інших держав. Доходило до того, що всередині анклавів Бангладешу існували анклави Індії та навпаки.

Тордесільяський договір

В кінці 15 століття в місті Тордесільяс Іспанія та Португалія уклали угоду, яка, по суті, розділила світ на дві частини: іспанську і португальську сфери впливу.

Можна гадати, що цей договір не мав ніякої юридичної сили. Але в 1506 році цей документ схвалив Папа Юлій II, а значить,  той мав законну силу.

Договір ділив планету на дві частини, перетинаючи Атлантичний океан. Всі землі та моря на захід від островів Зеленого Мису відходили Іспанії, а східніше — Португалії.

Зрозуміло, що інші країни, які починали колонізацію земель набагато пізніше цих держав, ігнорували Тордесільяський договір.

Договір про оренду затоки Гуантанамо між США і Кубою

У 1903 році уклали Американо-кубинський договір про оренду затоки Гуантанамо за 2000 песо в золотій валюті США в рік.

За договором, США планувало розмістити на орендованих землях вугільну промисловість та військово-морську базу. До того ж договір — безстроковий та міг бути розірваний тільки з обопільної згоди сторін або при порушенні умов оренди.

Начебто в цьому договорі не було нічого дивного, проте, навіть після революції на Кубі та розриву всіх відносин з США, а також щільної співпраці з СРСР, в тому числі з подальшим розміщенням на острові ядерних ракет, угоду таки не розірвали.

Уряд Куби кілька разів намагався розірвати договір оренди, але без успіху. При цьому уряд США продовжує тримати на острові свою секретну військову базу, яка вже кілька разів опинялася в скандальних історіях, пов’язаних з тортурами ув’язнених.

По суті, таким нехитрим способом США відібрали у Куби частину її території та зробили так, щоб повернути її було неможливо.

Тільзитський мир

Цей договір став дивним не через свій зміст, навпаки, Російська та Французька імперії в ході нього прийшли до взаємовигідних угод. Дивним виявився спосіб його укладення.

У 1807 році армії обох країн стояли на березі Німану, і жодна зі сторін не хотіла переходити цю річку для примирення.

Тоді представники країн проявили кмітливість і побудували пліт з наметами для кожної сторони, де і проходили переговори.

Версальський договір

Версальський мирний договір підписали 28 червня 1919 року та завершили цим Першу світову війну.

Разом з тим цей документ став одним з найбільш дивних мирних договорів в історії, адже країни-переможниці ніби намагалися максимально принизити й без того розбиту Німеччину, прекрасно розуміючи, що це викличе зростання шовіністичних настроїв в німецькому суспільстві.

За Версальським договором, від Німеччини відрізалися значні території. Крім того, на Німеччину покладалася вся провина за розв’язування війни, і країна зобов’язувалася виплачувати величезні репарації та не перешкоджати вільній торгівлі.

По суті, країну зробили плацдармом для ігор великих капіталістів з Франції та Великобританії. Надалі саме цей договір привів до зростання націоналістичних і реваншистських настроїв в Німеччині, що під протекторатом німецьких промисловців дозволило прийти до влади нацистам та розв’язати ще більшу криваву війну.

Джерело: uk.wikipedia.org, brodude

Фото: e-news.su, topwar, wikipedia, itbu