Підбірка дивних позовів та справ в українських судах

Вашій увазі підбірка дивних, втім цікавих та оригінальних справ, які розглядались раніше та розглядаються нині в судах України.

Окрім серйозних та складних справ, інколи суддям доводиться працювати із оригінальними та дещо дивними позовами. Це можуть бути незвичні позовні вимоги, цікаві обставини справи чи загальна ситуація. “Українське право” зробило підбірку найцікавіших.

Позов про закриття порталу в потойбічний світ

Прийняття до провадження цього позову “прогриміло” в соцмережах влітку минулого року. З першого погляду, предметом позову є звичайні вимоги: усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей, відібрання дітей та зобов’язання вчинити певні дії, однак перелік із 24 позовних вимог привертає увагу своєю оригінальністю, як для української судової системи.

Серед найбільш цікавих можна виділити такі:

– зобов’язати уповноважених осіб місцевої прокуратури, органу опіки та піклування, працівників місцевого РУ ГУ МВС України в м. Києві, Генеральної прокуратури України провести розслідування щодо шкідливості продуктів харчування з ГМО на розумову діяльність людей та розробити відповідний законопроект щодо заборони використання ГМО для продуктів харчування та подати його до Верховної Ради України;

– зобов’язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України та працівників місцевого РУ ГУ МВС України в м. Києві залучити спеціалістів у галузі релігії, чорної магії, екстрасенсорики […] для виявлення шкідливого впливу від проведення окультних обрядів сектою ОСОБА_2;

– зобов’язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України та місцевої прокуратури залучити спеціалістів у галузі релігії, чорної магії, екстрасенсорики […] для закриття порталу в потойбічний світ, який відкрила секта ОСОБА_2 в квартирі їх проживання за адресою: АДРЕСА_1;

– зобов’язати працівників телепроекту […] випустити передачу про негативний вплив блуду батьків, дошлюбних статевих стосунків на подальше виховання та життя дітей.

Для позивача розгляд цієї справи розпочався неодразу: спочатку суд залишив позовну заяву без руху, аби позивач заплатив судовий збір за всі 24 позовні вимоги (сума судового збору становила 14 720 грн. 00 коп.). Зважаючи на те, що станом на сьогодні справа призначена до розгляду на вересень 2018 року, можна свідчити, що вимоги щодо сплати судового збору позивач виконав.

Екстрасенси “в судових справах”

Слід зауважити, що це неєдині згадки про екстрасенсів, які можна знайти в судовому реєстрі.

Так, потерпіла від крадіжки в одному з кримінальних проваджень, спостерігаючи бездіяльність слідчих у її справі, звернулась до суду із скаргою на бездіяльність правоохоронних органів.

Як можна свідчити з рішення суду, свою скаргу вона обґрунтувала такими обставинами: з часу подання заяви до часу розгляду скарги фактичного розслідування скоєного проти неї злочину не провадилось; таким чином, вона просить визнати дії та бездіяльність слідчого та процесуальних керівників прокуратури незаконною і “зобов’язати їх в примусовому порядку викликати […] екстрасенсів ОСОБА_7 (представника Азербайджану) та ОСОБА_8 (представника України) для розкриття злочинів”.

У судовому засіданні потерпіла пояснила, що на той момент вона не знала, що “цей проект […] є фактично «реаліті-шоу»”. Таким чином, замість того, щоб роз’яснити їй, що вона помиляється щодо свого вибору в засобах розслідування, слідчий “підіграв” їй в цьому та запевняв, що розглядає питання виклику названих нею екстрасенсів.

Зважаючи на безпідставність вимоги потерпілої, суд відмовив у задоволенні скарги, водночас вказавши слідчому про неприпустимість прояву неповаги до учасників кримінального провадження.

Цікавим є те, що у деяких із справ слідчі дійсно долучають до матеріалів кримінального провадження відеозаписи телевізійних програм про екстрасенсів “з метою перевірки причетності окремих осіб до вчинення злочину”.

“Зобов’язати сказати, навіщо вона це робить”

Оригінальні позовні вимоги можна знайти в позовах про захист честі, гідності та ділової репутації. Так, в одній із справ позивачі просили суд поміж іншого:

– зобов’язати відповідача вибачитись за приниження її честі та гідності та розповсюдження відомостей, які не відповідають дійсності (сказане нею: навіщо вона вчинила наклеп на ОСОБА_5, навіщо вона вмовляла ОСОБА_1, щоб вона як мати умовила свою доньку залишити ОСОБА_5);

– зобов’язати відповідача вибачитись за приниження її честі та гідності та розповсюдження відомостей, які не відповідають дійсності (сказане нею: навіщо вона вмовляла ОСОБА_2 залишити ОСОБА_5).

Суд зауважив, що подібні позовні вимоги суперечать ст. ст. 31, 32, 34 Конституції України, а тому в задоволенні позовних вимог відмовив.

“Зобов’язати стати на коліна та просити вибачення за свої вчинки”

Дійсно, таку позовну вимогу не часто можна зустріти у позовах про захист честі, гідності та ділової репутації, хоча у багатьох випадках саме цього вони істинно й бажають.

Жителька села вирішила не вигадувати оригінального способу отримання вибачення від сусідки, яка обмовляла її, та зазначила в позові таку вимогу: “зобов’язати відповідача в залі суду засідання стати перед нею на коліна та просити вибачення за свої вчинки”.

Не менш цікаві вимоги були звернені і у бік суду, а саме: “провести тільки одне судове засідання без всяких представників та інших осіб; якщо відповідач буде відсутня на судовому засіданні згідно дати судової повістки, то судове засідання повинно відбутися без всяких проблем та перенесень на іншу дату та проводитись без її участі; при поданні відповідачем заперечення вони не будуть визнані позивачем та не прийматимуться до уваги, вина відповідачкою признана, доказана в дворі позивачки”.

Однак, зрозуміло, що положення ЦПК України є “вищими”, ніж прохання позивача. Таким чином, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю виклику свідків суд змушений був відкласти судове засідання.

Водночас ще на першому засіданні позивач розклала все по поличках: “оскільки позивачка знає собі ціну, так як не п’є, не курить, не гуляє, є одинокою, тому вважає, що її позов підлягає до задоволення в повному обсязі”, – цитуються слова позивача в рішенні суду.

У зв’язку з наступними переносами судових засідань з боку позивача “посипались” погрози в сторону суду: “Позивачка 05.05.2017 р. подала до суду «заяву з уточненням» […]. Одночасно попереджує суд, що у випадку незадоволення її позовних вимог та відкладення судового розгляду відбудеться «перепровірка»”, “Якщо її вимоги суд не задовольнить, то з зарплати судді будуть стягнуті всі витрати та розходи”.

Зважаючи на необґрунтованість позовних вимог, у їх задоволенні було відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, потерпіла подала апеляційну скаргу, однак вона була залишена без задоволення. Наразі справа знаходиться на розгляді в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.

У професійних юристів подібні справи неодмінно викличуть усмішку, однак слід розуміти, що з такими вимогами здебільшого звертаються пересічні люди, які уявляють суд як місце, де можуть захистити їх порушені права. І так справді має бути. Можливо, їх позови та манера викладу не зовсім відповідають офіційному стилю, вимогам законодавства чи судовій практиці, однак і такі вимоги заслуговують на те, аби бути заслуханими. Звичайно, неодмінно краще було б, якби згаданим заявникам надали кваліфіковану допомогу перед зверненням до суду: порадили, як сформулювати прохальну частину, пояснили, які ризики попереду, але, певно, наразі правова культура людей не переконує їх в необхідності вчасного звернення до юристів по аналогії як і до лікарів. Здебільшого це відбувається занадто пізно.

Автор: Зозуля Наталія