Оксана Купер: Як суддя Рут Гінзбург зробила гендерну революцію у праві
Суддю Верховного суду США Рут Гінзбург (нар. 1933) вже багато років називають найвідомішою жінкою в американському правосудді.
Але її шлях до успішної юридичної кар’єри та звання поп-ікони в тамтешній культурі не виглядав безхмарним. Спочатку їй довелося довго доводити своє право на адвокатську практику, потім – те, що будь-яка дискримінація у законах є неприйнятною. У фільмі «За статевою ознакою» (англ. On the Basis of Sex, 2018) розповідається, як і завдяки чому їй це вдалося. Трейлер можна дивитися тут.
Про що кіно?
1956 р. юридичний факультет Гарвардського університету. Декан влаштовує вечерю для студентів-першокурсників. Серед них – і Рут Бейдер Гінзбург, дружина другокурсника Мартіна Гінзбурга і мама маленької доньки. Здавалося б, гарний вечір, всі привітні та усміхнені, але за кілька секунд всіх дивує таке собі профорієнтаційне питання від професора до студенток: «Чому займаєте в Гарварді місце, яке мав би зайняти чоловік?»
Саме Рут Гінзбург була однією з небагатьох жінок, що в ті роки вивчали юриспруденцію у Гарвардській школі права, а потім і у Колумбійській. І найкращою на курсі.
Але це не дало їй автоматичної можливості отримати гарну роботу в юридичній практиці. Понад 12 співбесід і 12 відмов з різних причин: потенційна друга вагітність, ймовірна постійна зайнятість домашніми справами чи припущення, що жінки її гіпотетичних колег будуть ревнувати. Врешті Рут таки знаходить роботу – влаштовується викладати – та з усім фаховим фанатизмом захоплюється питаннями гендерної дискримінації.
За активної підтримки чоловіка, друзів та власній величезній наполегливості Гінзбург не тільки вдається стати хорошою викладачкою, першокласною правозахисною адвокаткою та лекторкою курсу «Статева дискримінація та закон», а й другою за рахунком жінкою у ролі судді вищої судової інстанції США – Верховного суду.
Вийшло так, що вона не тільки змінила стан речей у тамтешній судовій системі, а й практику застосування правових норм по усій країні. Бо, як наголошував один із її університетських професорів, на суд повинна впливати не погода в конкретний день, а клімат усієї епохи.
Який вклад пані Гінзбург у правову практику?
У послужному списку Рут Бейдер Гінзбург — виграші в ключових судових справах щодо гендерної дискримінації у американському законодавстві другої половини XX століття. Молода юристка проти подібної несправедливості, сміливо, чи не так?
На практиці вже було складніше, бо прецедентна система права США не терпить компромісів. Знадобляться і вміння аналізувати теорію/практику законів, і розуміння того, як специфіка застосування правових норм у конкретній справі може допомогти виграти саме у вашій ситуації. В результаті, перемога в судових дебатах там, де раніше не вдавалося нікому!
Ключовою справою у практиці пані Гінзбург стала історія по податковій дискримінації самотнього чоловіка, що доглядає за немічною матір’ю. Йому відмовляють у праві на податкову пільгу з банальної причини. У законі чітко передбачається, що таким доглядом має займатися жінка і саме вона може отримувати фінансові послаблення, чоловік – ні. «А як же рівність перед законом?
Якщо різниця в законі базується за статтю, то як чоловіки та жінки стануть рівними?», – злиться юристка та береться доводити у суді неконституційність такої норми. Все це стане великим початком багаторічної правозахисної практики Рут Гінзбург та довгого списку аргументів про те, що будь-яка дискримінація в законах, в принципі, є неконституційною.
Насправді досвід американської юристки стане в пригоді й українським правникам. Бо вміння думати, шукати аргументи по справі, котрі перевершать доводи суперника, майстерність використовувати все озвучене в залі суду на користь свого клієнта стануть в нагоді незалежно від державних кордонів чи року на календарі.
Бо «аргумент – душа будь-якого закону», а практика правозастосування – щоденна робота, заснована на юридичній майстерності та кмітливості незалежно від банальних стереотипів. Навіть у часи світової пандемії коронавірусу.
Чому це досі важливо?
Здавалося б, часи гендерної дискримінації вже позаду. Конституція України закріплює рівність перед законом, давно діє Закон про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ще у 2017-му скасовано обмеження на 450 професій для жінок. Та й сучасні чоловіки теж можуть піти в декретну відпустку по догляду за дитиною.
Хоча й на практиці є питання по рівній оплаті праці чоловікам та жінкам з однаковою кваліфікацією, а окремі медіа, політики та рекламні постери далі надмірно зловживають гендерними стереотипами.
Чи коли-небудь стикалися на співбесіді із дискримінацією? Мовляв, а який у вас вік, сімейний стан чи якщо ви жінка, то, певно, плануєте скоро народжувати? А якщо чоловік, то 100% маєте мати у своєму послужному списку велику любов до футболу і двозначних жартів? Хтось з сусіднього столу, мабуть, просто забув, що кожен із нас має право на вибір, ким йому бути і в професії, і в приватному житті.
Бо, якщо згадали слова університетського професора пані Гінзбург, «законодавча погода» вже завтра може бути іншою, а клімат епохи все ж диктуватиме свої зміни.
Фото справжньої Рут Гінзбург, яка досі працює суддею Верховного суду
Вже давно звикла, що можу розібрати «з точки зору права» буквально будь-яку кіноісторію. Повірте: юридичні деталі знайдуться навіть у фільмах/серіалах, які мають мало спільного з юриспруденцією. Ось доказ: єдине, що детально пам’ятаю із трилогії про «Хоббіта» — це контракт Більбо Бегінса на подорож в Еребор: документ потім пригодився як доказ сусідам по Ширу, де це можна пропадати цілих 13 місяців без жодної звістки. Ще один: якщо зловісного Джокера коли-небудь зловлять, його неосудність — гарний шанс виплутатися з будь-якої історії. Навіщо це все? Так значно простіше пояснювати складні речі з законів, особливо не фахівцям з юриспруденції.