Оксана Купер: бути юристом Queen — та долучитися до легенди 

Не знаю, як інші фанати, а слова та мелодії пісень британської «Queen» я знала напам’ять значно раніше ніж вивчила англійську та зрозуміла назву групи, яка це співає.

Не те, щоб я росла в українській тусовці прихильників рок-музики (зовсім ні), але їхні пісні досі (як і в кінця 90-ї чи на початку 2000-х) часом вмикають на різних музичних каналах і радіо — то як же не слухати? Минулого року для всіх любителів «королівських» хітів світ кінематографу випустив відповідь — біографічний фільм «Богемна рапсодія» (англ. Bohemian Rhapsody, 2018, реж. Брайан Сінгер) про лідера групи Фредді Мерк’юрі.

Назву фільм, звісно ж, отримав від однієї з найвідоміших пісень гурту. Отже, якщо час від часу ви підспівуєте we’re the campaigns та/або we will rock you,  чому б не подивитися кінематографічну версію історії створення всесвітньо відомої групи. Як розумієте, у сюжеті фільму теж знайшлося місце для правових деталей та персонажа юриста, який зіграв важливу роль у становленні групи. Трейлер, до речі, можна знайти за посиланням.

Про що кіно?

Про створення та музичний успіх однієї з найкращих британських рок-груп «Queen» з фокусом на персональній історії її вокаліста. В основі фільму реальне життя, тому багато деталей цього сюжету знайомі кожному музичному прихильнику: емігранське походження, офіційна зміна імені з реального Фарруха Булсари на Фредді Мерк’юрі, старт виступів з групою, шалений успіх серед публіки та, звісно ж, концерт Live Aid 1985 року, навколо якого побудована основна композиція фільму.

Будуть згадки і про активний пошук себе, експерименти з наркотиками та боротьбу з СНІДом. До речі, не всім насправді сподобалося, як розказали творці фільму про «Queen», але навіть критики схвалили акторську групу американського актора єгипетського походження Рамі Малека, який і втілив Фредді на екрані. «Кожна група хоче більшого, але не кожна група Queen», — фраза, яку вигадали сценаристи тут якраз дуже доречна. Особливий бонус фільму — чудова музика звучить буквально в моменти її створення.

До чого тут право?

З сюжету фільму глядач мало знатиме про юридичні деталі отримання офіційного статусу мігрантської родини Мерк’юрі, зміни його імені та прізвища, але трохи більше про нюанси приватності особистого життя музикантів, медичну таємницю та дискусії в команді щодо місця авторських пісень у майбутніх альбомах. «Відтепер хто б не написав музику чи текст — це пісня не когось із нас, а гурту Queen. Теж саме з гонорарами порівну на чотирьох», —  домовляються з Фредді учасники гурту, Браян Мей, Роджер Тейлор та Джон Дікон після серйозного творчого кіноконфлікту.

Але за кулісами кожного, в т.ч. музичного, проекту завжди ховається ціла менеджерська команда, у складі якої завжди має бути правник — людина, яка знає про авторські права (та їхні похідні) не менше ніж його клієнти про звуки музику та готує договори ледь не майстерніше за їхні музичні хіти. У випадку з Queen ним був юрист групи Джим Біч, якого з легкої руки Фредді стали називати «Маямі».

Як і в кожному художньому фільмі, тут є місце додатковим домислам. В дискусії між групою та менеджментом щодо пісні «Богемна рапсодія» як основного радіохіта з альбому, звісно ж, слово дають юристу. Ні, юридичних важелів немає, визнає Джим, але ж є бренд Queen! Так міг сказати би тільки майстерний правник, який захищає інтереси свого клієнта. «Вони знають, що зв’язані контрактом, але хто знає, що відбувається у думках популярних музикантів», — розізлиться продюсер Джон Рід, який працював з групою у 1975-1977 рр.

Аргументи аргументами, але коли Рід-продюсер вже не працюватиме з групою (за сюжетом його звільняють, кажуть, чого не було в реальності), його місце займе юрист Джим «Маямі» Біч. За кулісами кіноісторії залишився судовий процес по контакту між студією звукозапису та гуртом, у якому, звісно ж, перемогу отримала команда Queen.

Згодом юрист-менеджер вже посприяв участі гурту відомому концерті Live Aid: «20-хвилинний сет, що всім, те й вам! Усі хто має ім’я, беруть у цьому участь». Уважний глядач помітить, як в одному з кадрів майже наприкінці фільму, Біч спеціально маніпулює із звуковим пультом, мовляв, щоб глядачам було краще чути.

Бути одночасно і юристом, і менеджером вимає кмітливості: чого не зробиш заради клієнта, навіть коли той про це нічого не знає. В онлайн-просторі можна знайти інформацію про те, що сьогодні Біч-юрист є співзасновником фонду Mercury Phoenix, який займається профілактикою СНІДу у світі та живе у Швейцарії. До речі, сам він виступив продюсером цього фільму, де творчими консультантами уже були Браян Мей та Роджер Тейлор. Доля допомагає сміливим, як казав один із персонажів цієї кінорозповіді.

Чому це цікаво в контексті України?

Кожна більш-менш успішна творча одиниця, в т.ч. українська, має за плечима команду, де фахівець-правник з переліком профільних договорів та порад займає точно не останнє місце. Навіть якщо, крім телевізійних версій концертів, про наші рок-гурти ще не знімають фільмів.

Питання авторського права та суміжних прав, гонорарів менеджерській групі та адміністративному персоналу, що займається організаціями концертів, публічних виступів, в т.ч. з благодійною метою, потребують юридичного оформлення. Навіть якщо музикант уже рок-зірка та гарно знає крилату фразу від Queen nothing really matters to me, за його плечима завжди має залишатися і група спеціалістів, які надалі допомагатимуть цій музиці сяяти яскравіше та зберігати його права як в житті, так і на папері.

Зловила якось себе на думці, що постійно дивлюся багато кіно і читаю книжок на правову тематику або шукаю юридичні деталі у фільмах/серіалах, які мають мало спільного з юриспруденцією. Профдеформація за замовчуванням? Мабуть, навіть якщо вже давно не працюєш з цим на практиці. Бо єдине, що детально пам’ятаю із трьох частин «Хоббіта» — це контракт Більбо Бегінса на подорож в Еребор: документ пригодився, щоб довести сусідам по Ширу, звідки він об’явився після 13 місяців відсутності. Головне: так значно простіше пояснювати складні речі з законів, особливо не фахівцям з юриспруденції.

Отже, вам цікавий розбір кіно та книжок з точки зору права? Тоді сідайте зручніше — запрошую у свій клуб! Попередні рекомендації, до речі, можна знайти у Facebook за хештегом #Про_права_людини_мовою_кіно_і_літератури.

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».