Об’єктивно про неконституційне (закреслено) антикорупційне (ч. 3)
Про особливості перегляду Вищим антикорупційним судом своїх рішень, апеляційний процес та безсторонність працівників суду.
Наступна частина аналітичного блогу щодо (не)конституційності Вищого антикорупційного суду присвячена питанню відповідності положенням Конституції процедури перегляду ВАСом своїх же рішень.
У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є право на апеляційне оскарження. Однак, чи достатньо просто створити можливість апеляційного оскарження для того, аби стверджувати, що дотримано положення Конституції?
Нагадаю, що рішення Вищого антикорупційного суду переглядає апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Фактично, апеляційний перегляд здійснюється тим самим судом, тільки іншими суддями, що багатьом правознавцям видається, щонайменше, дивним.
На жаль, ЄСПЛ не сформовано правових позицій щодо подібної ситуації, тому що Україна — чи не єдина країна, яка створила таку ситуацію, де суд сам переглядає свої ж рішення, проте, як вбачається з рішення Podbielski and PPU Polpure v. Poland, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов’язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.
З огляду на вказане рішення є зрозумілим, що процедура перегляду рішень апеляційною палатою ВАС має забезпечити безсторонній розгляд справи.
За усталеною практикою ЄСПЛ безсторонність суду визначається за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Особливу увагу в даному контексті слід приділити об’єктивному критерію, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів щодо неупередженості суду.
Загальновідомо, що судді ВАС постійно спілкуються між собою. З початку 2019 і до кінця 2022 року відбулось щонайменш 30 засідань зборів суддів ВАС, не згадуючи вже про спільні зустрічі з представниками «міжнародних партнерів».
Окрім того, відповідно до прийнятого зборами суддів антикорупційного суду порядку, на зборах судді приймають рішення щодо внутрішньої діяльності суду, що є обов’язковими для суддів та працівників цього суду; обговорюють питання щодо практики застосування законодавства, розробляють відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства.
Така діяльність, у решті, ставить під сумнів можливість надання ними належної оцінки процесуальним порушенням суду першої інстанції, пов’язаних з організацією роботи суду, оскільки визнання цих порушень означає визнання таких порушень як у всьому суді, де працюють і самі судді апеляційної палати, а також у осіб, з якими судді перебувають у, певною мірою, близьких відносинах.
Окрім того, регулярні зустрічі за зачиненими дверима надають їм можливість обговорювати деталі проваджень, а також формувати особисті стосунки, що неодмінно може впливати на розгляд справ, які надходять до «апеляційного суду».
У наведеній практиці ЄСПЛ мова йде про довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості, і, понад усе, в обвинуваченого, якщо йдеться про кримінальний процес.
Проте, наведені вище обставини вказують на те, що наявність сумнівів у безсторонності суддів ВАС має підґрунтя та не може бути усунена простими запевненнями, що це не так, що, у свою чергу, вказує на те, що держава не забезпечила дотримання положень ст. 129 Конституції в частині забезпечення доступу до належного перегляду судових рішень ВАС.
Далі буде…
📌 Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «Блоги».