Новий український правопис: що змінилося

Кабінет Міністрів України у середу, 22 травня, схвалив нову редакцію Українського правопису, замінивши застарілу версію 1992 року. Нова редакція була розроблена згідно з українськими традиціями правопису з урахуванням нових мовних явищ. У ній наведені найбільш поширені або суперечливі орфографічні положення.

Ознайомитися з повною версією проекту можна на сайті Міністерства освіти і науки. А «ZN.UA» зібрали головні зміни.

Фемінітиви

У новій редакції правопису описується механізм утворення іменників жіночого роду — фемінітивів. Згідно з пунктом 4 параграфу 32 правопису, іменники на означення осіб жіночої статі утворюються від іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та інших. При цьому найпоширенішим є суфікс -к- (дизайнерка, директорка, редакторка тощо).

Суфікс -иц-(я) приєднують до основ на -ник (порадниця) та -ень (учениця), а суфікс -ин-(я) — до основ на -ень та до приголосного (кравчиня, філологиня). Суфікс -ес- у правописі охарактеризовано як рідковживаний. Нову редакцію правопису розробила та ще в жовтні 2018 року схвалила Українська національна комісія з питань правопису.

Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першим іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.

Менше лапок

У правописі затвердили, як писати назви сайтів. Якщо поруч із назвою є родове слово — тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої літери: сайт “Вікіпедія”, мережа “Фейсбук”, проте коли родового слова нема — назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер (як це мало писатися раніше — невідомо, адже попередній правопис був затверджений ще в 1992 році).

Велика літера И

У школі нас навчали, що “и — великої немає, и — слова не починає”. Відтепер це не так. У новій редакції повернули деякі особливості правопису 1928 року, зокрема, передбачено можливість вживання и на початку слова (индик, инший) і як закінчення у родовому відмінку (совісти, мужности).

Повернення йотування

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

“Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер. У випадку застосування букви -г відбуватиметься адаптація до звукового ладу української мови. Буква -ґ буде імітацією іншомовного звуку.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

Нова редакція правопису використовуватиметься в усіх сферах життя українців, що стосуються застосування мови на письмі.

Фото: Pexels