Національний орган інтелектуальної власності: функції та повноваження
Парламент підтримав створення національного органу інтелектуальної власності. Що це за орган та які функції і повноваження він матиме?
16 червня 2020 року ВРУ в другому читанні та в цілому прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» (законопроєкт № 2255).
Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ) — державна організація, що увійде до держсистеми охорони інтелектуальної власності. Установу визначить на національному рівні Кабінет Міністрів України.
НОІВ матиме право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях і здійснюватеме відповідні повноваження у сфері інтелектуальної власності, які визначені ЗУ “Про охорону прав на промислові зразки”, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Новація спрямована на створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
НОІВ, як юридична особа публічного права, належатиме до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (Мінекономіки). Мінекономіки, в свою чергу, забезпечуватиме формування та реалізовуватиме державну політику в сфері інтелектуальної власності. А НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (видача охоронних документів (патентів, свідоцтв) на об’єкти права інтелектуальної власності).
НОІВ буде створена на базі державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (заклад експертизи), та належатиме до сфери управління Мінекономіки.
Запровадження дворівневої структури державної системи правової охорони інтелектуальної власності розроблена з урахуванням передового досвіду іноземних держав (зокрема, Німеччини, Японії, Польщі, Естонії, Грузії, Данії, Сінгапуру, Фінляндії, Південної Кореї, Франції).
Фінансування діяльності НОІВ здійснюватиметься за рахунок зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (наразі ці збори зараховуються до закладу, що здійснює розгляд і експертизу заявок, поданих з метою отримання охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності).
Це відповідає міжнародним зобов’язанням України та досвіду передових держав світу (зокрема, Південної Кореї, Франції, Сінгапуру, Фінляндії, Данії, Грузії).
Крім того, до повноважень, делегованих національного органу інтелектуальної власності, належатиме:
- приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них;
- здійснення державної реєстрації промислових зразків та видача свідоцтв;
- визнання прав на промисловий зразок недійсними повністю або частково у порядку, передбаченому законом;
- опублікування офіційних відомостей про промислові зразки, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі;
- здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на промислові зразки у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
- здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
- ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
- інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки.
Хочу зазначити, що Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення”, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону.
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».