НААУ запропонувала низку змін до КПК в ході реформи адвокатури

НААУ підготувала та надала пропозиції змін до Кримінального процесуального кодексу, які опрацьовуються в рамках внесення змін до чинного закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зокрема запропоновано надати підозрюваному право ставити питання прокурору під час засідання.

Про це повідомляє прес-служба Національної асоціації адвокатів України

У своєму листі Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова наголошує на тому, що «розвиток національного інституту адвокатури неможливий без зміцнення та посилення гарантій адвокатської діяльності, що не в останню чергу досягається за рахунок удосконалення кримінально-процесуального законодавства».

НААУ зокрема пропонує зміни до ст. 47 КПК Обов’язки захисника, ст. 50. Підтвердження повноважень захисника, ст. 53 КПК України Залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, ст. 184 Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів і ст. 290 Відкриття матеріалів іншій стороні, ст. 220 Розгляд клопотань під час досудового розслідування, ст. ст. 303, 309, 317 КПК України, ст. 394 Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень, ст. 481 Повідомлення про підозру.

Зміни націлені на розширення прав захисника та унеможливлення зловживань повноваженнями з боку сторони обвинувачення та суду.

Окрім того, НААУ пропонує коригування ст. 42 КПК України, надавши обвинуваченому, підозрюваному право ставити питання прокурору під час судового засідання, в тому числі під час судового засідання про обрання (продовження) запобіжного заходу.

Оскільки згідно положень ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, тому, гадаємо, вказівка у ст. 42 КПК України про наділення підозрюваного і обвинуваченого правом ставити питання прокурору, в свою чергу, буде достатньою правовою підставою для реалізації аналогічного права захисником.

НААУ аргументує доцільність такої зміни тим, що системним стало явище, коли прокурор під час подання суду доказів обвинувачення, зокрема під час подання суду клопотання про обрання (зміну) запобіжного засобу не наводить жодних фактичних даних, але формально переписує текст КПК і за рахунок цього ставить перед судом питання про тримання під вартою затриманої особи.

Особливо «яскраво» це проявляється у випадках, коли прокурор другий, третій і більше разів ставить питання про продовження тримання особи під вартою на наступні 60 діб.