Мрія слідчої: мамо, купи мені електродриль

Кілька років тому я попросила маму подарувати мені на День народження електродриль.

А що ви ніколи так не робили? 🙂 Найцікавіше, що вона мені потрібна не для обробки дерева, пластику чи металу – а для зшивання кримінальних справ. 

Електродриль та невеличкий верстат для зшивання – найцінніше для слідчого. Систематизувати кримінальні справи в університетах не навчають, напевно, усі це мають уміти ще зі школи. Чесно кажучи, не пригадую як на уроках праці фантазувала, як краще створити п’ять отворів на папері та накласти на них стібки з чорної нитки (білою чомусь не можна).

Так от, ставши слідчою, ти натхненна серіалами про «мєнтів» залітаєш до свого кабінету, уявляєш як затримуєш банду злочинців, звучать фанфари… а тут бац… і тихенько підкрадається «демон розпачу», який щодня ростиме у геометричній прогресії. Виходить, що фанфари звучать рідко, а певне 50-70 відсотків робочого та вільного часу слідчих займає систематизація кримінальних справ. 

Складність ще полягала у тому, що мій природний перфекціонізм хотів бачити лише ідеальні томи, аж ніяк не оптимально нормальні. 

Для того, щоб отримати кримінальну справу, а не купу папірців, береш верстат, витесаний на індивідуальне замовлення (їх ніде не продають), вкладаєш туди спочатку картонну теку, опис і аркуш за аркушем людські долі. Зазвичай, одна така «доля» має бути до 250 аркушів. Чому саме 250? Хто знає, це, напевно, таємниця, яку мені не відкрили за 10 років. Можливо, 250-ку краще оку сприймати чи руці комфортніше нести.

Після усіх роздумів про «велике», максимально сильно стискаєш усе добро і працюєш електродрилем аж до диму. Раджу мати додаткове свердло, бо свердла не люблять цього диму і часто ламаються. Якщо ти нічого не зламала та не покалічилась, береш ниточку – і стібок за стібком за спеціальною методикою зшиваєш. У кінці обов’язково бантик! Хто молодець? Я — молодець!

Ставши не за власним бажанням такою “швачкою”, ніколи не розуміла – як у такий активно-науковий час не знайшовся винахідник, який придумав би щось таке, що може це зробити автоматизовано? Ми навчилися миттєво передавати інформацію у будь-яку точку світу, купуємо території на Місяці, а людські долі все ж майструються нитками та голками…

Вам, мабуть, цікаво де ж я загубила маму? Суть в тому, що дриль я завжди позичала і мріяла про власну. Знаєте, це було так сильно, як ось хтось мріє про сукню, хлопця, квартиру, море чи хом’ячка. А я мріяла про електродриль.

Мамо, подаруй мені на день народження електродриль! Головне, не забудь про додаткові свердла.

Ексслідча