Лідерство та розподіл відповідальності у сфері антикорупційної роботи в ОМС

Про важливість лідерської ролі керівника органу місцевого самоврядування у впровадженні ефективної антикорупційної політики в громадах.

За результатами останнього соціологічного дослідження «Стан корупції в Україн: сприйняття, досвід, ставлення» 89 % громадян України вважають корупцію другою проблемою після повномасштабного вторгнення.

У Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 рр. зазначається, що доброчесність має стати нормою для всіх типів організацій публічного та приватного сектору в Україні.

Кроки, які важливо реалізувати для того, щоб впровадити управлінську модель роботи з ризиками, зокрема й корупційними та розбудовувати доброчесне середовище визначило й Національне агентство з питань запобігання корупції, яке нещодавно опублікувало Посібник для керівника щодо розбудови доброчесної (ефективної) організації.

Органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) відіграють ключову роль у реалізації проєктів відбудови та розвитку регіонів. Очевидно, що діяльність на основі принципів доброчесності має ряд переваг для органів місцевого самоврядування, зокрема: підвищення інвестиційної привабливості громад, зростання довіри громадян до місцевої влади, розвиток регіонів через залучення міжнародної підтримки.

Розбудова доброчесного середовища в ОМС будується на впровадженні інструментів запобігання корупції та управління корупційними ризиками, налагодженні прозорої співпраці з бізнесом, розвитку культури доброчесності та довіри громадян до місцевої влади. Як бонус, більша довіра до антикорупційних реформ у країні та до влади.

Разом із тим, коли справа доходить практики, керівник органу стикається з рядом викликів серед яких: розподіл відповідальності за розробку та реалізацію антикорупційних політик у громаді.

Три лінії управління ризиками

Світові практики управління ризиками базуються на моделі трьох ліній управління, яка розроблена Міжнародним Інститутом внутрішніх аудиторів. Ця модель стала критично важливою для ефективного управління організацією будь-якого типу.

Модель включає три рівні управління ризиками організації:

1. керівництво середньої ланки (профільні заступники, керівники підрозділів, відділів);
2. контрольні підрозділи (внутрішній контроль, антикорупційний уповноважений, контроль якості, комплаєнс);
3. внутрішній аудит (за наявності).

Основа успішної реалізації цієї моделі — регулярна та ефективна координація, співпраця та комунікація між зазначеними лініями управління.

ТОП менеджмент, тобто керівник організації (для ОМС — голова громади) відіграє ключову роль у налагодженні ефективної роботи всіх ліній управління. Адже його тон згори спрацьовує на підвищення мотивації заступників та всіх працівників органу місцевого самоврядування працювати доброчесно та згідно з прийнятими внутрішніми правилами та політиками.

Модель розподілу відповідальності за антикорупційну роботу в ОМС

Досвід Фундації інституційного розвитку співпраці з громадами в напрямі стану організації антикорупційної роботи в ОМС вказало на такі особливості реалізації моделі управління корупційними ризиками в ОМС:

1. Перша лінія управління ризиками — профільні заступники, керівники структурних підрозділів (власники бізнес-процесів органу) відповідають за реалізацію процесів, їх ефективність, дотримання законодавчих вимог, а також внутрішніх правил.
   
   У переважній більшості керівники структурних підрозділів не обізнані в питаннях управління корупційними ризиками, і не вважають доцільним залучатись до антикорупційної роботи органу.
   
   
2. Друга лінія управління ризиками — уповноважені з питань запобігання та виявлення корупції (антикорупційні уповноважені), які як носії знань та експертизи у сфері антикорупційної політики спроможні ефективно організувати та забезпечити антикорупційну роботу в органі.
   
   Разом із тим, переважна більшість антикорупційних уповноважених виконують обов’язки за сумісництвом. Поширеною є також практика покладання обов’язків без встановлення доплати за їх виконання. Така ситуація знижує рівень гарантій та статус антикорупційної роботи, сприяє зниженню довіри до цієї посади.
   
   
3. Третя лінія управління ризиками — внутрішній аудит. Це відносно нова функція для розпорядників коштів на місцевому рівні і є частиною реформи децентралізації (ст. 26 Бюджетного кодексу України).
   
   Більшість органів місцевого самоврядування не створюють підрозділи або посад внутрішнього аудиту, оскільки вважають ці норми такими, що мають рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування.

Таким чином, друга та третя лінія в ОМС функціонує не ефективно і зводиться до виконання формальних вимог антикорупційного законодавства, не маючи системного планування антикорупційної роботи, моніторингу її ефективності та системи звітності.

Разом із тим, ефективна робота цих двох функцій спроможна забезпечити розпоряднику бюджетних коштів ряд переваг як у частині підвищення ефективності процесів, так і в питаннях підвищення репутації перед жителями громади через запровадження принципів відкритості та доброчесності.

Важливо врахувати під час організації роботи другої та третьої лінії управління:

• особливий статус підрозділів (посад) в органі — фінансова та організаційна незалежність, що полягає в підпорядкуванні виключно керівнику органу;
• налагоджена взаємодія з першою лінією управління, тобто з керівниками структурних підрозділів. Від керівника органу буде залежати наскільки буде забезпечено розуміння цих ролей операційними керівниками;
• компетентність працівників другої та третьої лінії — професійна діяльність антикорупційного підрозділу та підрозділу внутрішнього аудиту має досить вузьку спеціалізацію, що потребує уваги з позиції професійного розвитку працівників таких підрозділів. Іноді це може потребувати додаткових матеріальних та/або часових ресурсів;
• інтеграція другої та третьої лінії в робочі процеси органу — крім професійних компетентностей важливим є те, щоб ці працівники розуміли процеси, які відбуваються в громаді.

Саме тому, важливо, щоб керівник формував статус цієї роботи в органі, залучав їх до стратегічно важливих нарад, до візування розпорядчих документів та внутрішніх політик.

📌  Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «Блоги».