LegalTalents.Report: кар’єрні перспективи очима майбутніх юристів

LegalTalents.Report – щорічне дослідження ринку юридичних послуг України.

Звіт включає думку майбутніх юристів – студентів юридичних факультетів провідних ВНЗ України. Разом з ідеологом даного дослідження Іриною Нікітіною ми вирішили розібратися, якими бачать кар’єрні перспективи майбутні юристи.

Бути в тренді? Йти проти тренду? Самому стати трендом? Такі питання часто постають перед нами, але особливо – перед майбутніми юристами, коли мова заходить про побудову їх майбутньої кар’єри.

Амбіції і невгамовна енергія – їх козирі. А от які ці тренди сьогодні, і яка їхня динаміка за минулі 3 роки? Чого хочуть майбутні співробітники від свого першого місця роботи, і що для них критично важливо при плануванні своєї кар’єри? Відповіді на ці питання легко знайти в нашому аналітичному дослідженні LegalTalents.Report. Адже наші висновки, відкриття і спостереження базуються на думці самих же студентів юридичних факультетів українських ВНЗ.  А ми продовжуємо питати! У червні чекайте чергових інсайтів, – дослідник та ідеолог LegalTalents.Report, консультант зі стратегії та розвитку Ірина Нікітіна.

Студентам задавали наступні питання: 

• Який кар’єрний шлях вважається сьогоднішніми студентами найбажанішим?
• Чи всі вони готові залишатися в професії?
• Що для майбутніх юристів є піком їхньої кар’єри і як довго вони готові до нього йти?
• Які критерії успіху в побудові своєї кар’єри?
• Наскільки для успіху важлива лояльність роботодавця?

38% респондентів бачать себе співробітниками юридичних фірм

Важливо відзначити, що привабливість цього кар’єрного шляху хоч і виросла в порівнянні з минулим роком (2017 р. — 30%), але так і не досягла рівня привабливості 2016 року, коли юристом юридичної фірми себе бачив практично кожен другий (48% респондентів).

Значно підвищилася (з 8% в 2017 р. до 14% в 2018 р.) привабливість роботи внутрішнім юристом (юрисконсультом) компаній. Важливу роль у підвищенні привабливості відіграли як розширення юрдепів комерційних компаній, так і посилення впливу внутрішніх радників на бізнес-процеси своїх компаній. Особливо приємно спостерігати таку позитивну динаміку після проведеного LegalTalents.Report в минулому році дослідження кар’єри внутрішніх юристів і спільної з інхаузами популяризації цього кар’єрного вибору.

Юридичні фірми та юридичні департаменти реального сектору економіки все частіше конкурують між собою в боротьбі за таланти.

Привабливість кар’єри в державних органах і судовій владі
втримали позиції протягом 2016-2018 років

Підвищений інтерес молоді до правоохоронних органів, викликаний створенням нових антикорупційних органів в Україні, змінився в 2018 році зниженням інтересу — практично вдвічі (17% у 2017 р. проти 9% у 2018 р.) і наближується до показника 2016 р. (5%).

Такі результати повністю корелюють з минулорічними прогнозами: «На нашу думку, це відображає сприйняття молоді реформ, що проводяться в даних сферах. Підтримка такого високого рівня зацікавленості в майбутньому потребуватиме конкретних результатів і видимого довгострокового ефекту».

При цьому рівень привабливості кар’єри юриста в державних органах (7%) та судовій владі (14%) утримали свої позиції та були істотно покращені в 2017 р. у порівнянні з 2016 р.

Ми задали уточнючі запитання Ірині:

Тобто, по суті це означає, що студенти зреагували на відсутніть практичного результату від реформ?  Але, зважаючи на результати, це не вплинуло на вибір певною частиною студентів кар’єри юриста в державних органах?

Так, ми так це трактуємо. Створення нового – приваблювало, але відсутність руху в цьому створеному новому – повернуло ситуацію “на круги своя”. Як зараз модно говорити – до свого ядерного електорату. Завжди була і буде частина молоді, яка не бачить себе в приватному секторі, а бачить виключно на держслужбі. Але сплеск інтересу був, і ми не могли його не відзначити. При цьому важливо розуміти, що відповіді студентів щодо їх кар’єрних планів – це «вираження інтересу». Який же буде їх реальний вибір ми дізнаємося, але пізніше…

Паралельні реальності 

Цікавим відкриттям дослідження стало існування двох «паралельних кар’єрних світів». У респондентів чітко простежується приналежність до однієї з двох замкнутих груп при відповіді на запитання про кар’єрний вибір.

Респонденти, першим кар’єрним вибором яких є «юрист юридичної фірми», «приватна практика» та «внутрішній юрист (юрисконсульт) компанії» вибирають один одного в якості кар’єрних альтернатив.

Аналогічно інша група респондентів «правоохоронні органи», «судова влада» та «юрист на держслужбі» схильна до взаємозамінного вибору виключно серед опцій цієї ж групи.

У зв’язку з цим виникають два логічні запитання:

• Молодь просто не стежить за подібними міграціями між різними сферами в юридичній професії?
• Молодь просто не бачить переваг в отриманні різнобічного комплексного досвіду і в доступі до ресурсу для досягнення успіхів у своїй кар’єрі?

Питання Ірині: 

Чому на вашу думку у респондентів чітко простежується приналежність до однієї з двох замкнутих груп при відповіді на запитання про кар’єрний вибір. Чи залежить це від психотипу людини?

Мені здається, це пов’язано зі стереотипами, я б навіть загострила – стереотипними міфами.

Піком своєї кар’єри практично кожен другий майбутній юрист бачить партнерство в юридичній фірмі

• 27% респондентів хочуть створити власну юридичну фірму.
• 19% бачать себе в уже існуючих партнерствах.

На досягнення цього кар’єрного піку сьогоднішні студенти готові витратити 10 років.

Варто зазначити, що не всі респонденти, які віддають перевагу кар’єрі в юрбізі, бачать себе партнерами: тільки троє з чотирьох мають партнерські амбіції. Як підтверджують результати дослідження 2016–2018 рр., це співвідношення зберігається з року в рік.

Ті ж із них, хто прагне стати партнером, в переважній більшості впевнені, що найбільш оптимальним буде зростання в межах одного й того ж партнерства. 63% респондентів вважають, що для успішної кар’єри важливо обрати хорошу юридичну фірму й розвиватися в ній.
Інші 33% схильні вважати, що для успішної кар’єри варто змінювати роботодавців і тільки 5% в цьому повністю переконані.

Чому ж про молодь часто говорять «Джоб-хопери» («стрибунці»)? Ми, зі свого боку, не бачимо протиріччя між їхніми переконаннями та реальною поведінкою. Секрет Полішинеля в цій ситуації полягає в тому, що молоді фахівці не завжди усвідомлено підходять до вибору тієї самої «хорошої фірми» (про це більш де-
тально в розділі «привабливість роботодавців українського юрринку»). Альтернативним поясненням може бути усвідомлений вибір будь-якої доступної пропозиції в якості першого місця роботи.

71% респондентів вважає, що на юрринку немає непривабливих роботодавців

Природним наслідком такого вибору є подовження кар’єрного шляху (15–16 років до рівня партнера в топових національних юрфірмах).

Ті ж 10 років майбутні юристи готові витратити, щоб очолити юридичний департамент компанії в реальному секторі економіки. Таких серед респондентів — практично кожен десятий (9%).

Аналогічно юрбізу, не всі респонденти цієї категорії мають амбіції керувати юридичним департаментом (14% вибирають кар’єру інхауза й лише 9% хочуть обійняти керівну посаду в юрдепі).
Цікавим відкриттям став той факт, що кожен шостий респондент бачить своєю кар’єрною метою самореалізацію за межами професії:

• 8% хочуть стати топ-менеджером комерційної компанії (не юридичного напрямку)
• 8% хочуть створити свій бізнес (НЕ юрбіз)

У цьому, на наш погляд, є певна суперечність: або майбутні юристи не розуміють, що бути партнером юрфіми еквівалентно бути власником бізнесу, або розуміють, але свідомо ускладнюють картину сприйняття юрбізу.

Гідне місце серед кар’єрних пріоритетів студентів займає держслужба. При цьому молодь поділяє старт кар’єри в держслужбі (7%) і пік свого професійного розвитку в якості державного чиновника високого рангу (14%).

Найбільш довготривалою розцінюють майбутні юристи суддівську кар’єру. Для її реалізації респонденти відводять 14 років. На відміну від держслужби, потенційні судді усвідомлюють важливість належності до системи та органічного зростання в ній від старту (14% респонентів) до піку кар’єри (ті ж 14%).

Питання до Ірини:

На вашу думку, це високий показник? Чи все ж зі студентами десь недопрацьовують (актуалізація навчальних програм, тощо).

Якщо вже зробити картинку зовсім чорно-білою, то юрфірми – сильно перепрацьовують, а держсектор – не допрацьовує. Особливо відчувається вакуум в комунікаціях тих змін і перетворень, які йдуть в держсекторі. Повторюся – слабка комунікація ніяк не допомагає в руйнуванні міфів і стереотипів. Саме тому – це одна з цілей нашого дослідження.

Головні критерії успішності

Головними критеріями успішності (важливі для 40 +% респондентів) своєї кар’єри майбутні юристи називають:

• цікаву, стимулюючу роботу
• високий рівень винагороди

Результати дослідження ще раз підтверджують, що молодь досить послідовна в своїх прагненнях та наполеглива щодо їх досягнення. Ці критерії є не тільки мірилом успіху своєї кар’єри, але й повністю співпадають з критичними факторами для прийняття рішення при виборі першого роботодавця.

Мотивація бути незалежним у прийнятті рішення й плануванні нинішніх партнерів на зорі їхньої кар’єри також важлива для потенційних партнерів — кожен третій респондент (37%) дослідження відзначає, що можливість самостійно приймати рішення є важливим фактором успішної кар’єри.

Практично на тому ж рівні (33%) за важливістю значиться фактор міжнародності (роботи в іноземній компанії, роботи з іноземними компаніями або роботи в іншій країні).
Популярність і визнання на ринку (колегами і клієнтами) є п’ятим значущим критерієм успі-
ху в кар’єрі (29%).

Нетворкінг та участь у заходах

Більш традиційні офф-лайнові методи (живе спілкування, рекомендації однокурсників, про-
фесійні спільноти, ярмарки вакансій і т. п.) істотно втратили в значущості та популярності в студентському середовищі.

Однак не можна недооцінювати важливість нетворкінгу для встановлення й підтримки комунікації з майбутніми співробітниками: участь у різноманітних заходах не розглядається як доступ до першоджерела інформації, а сприймається як можливість безпосередньо поспілкуватися з топовими юристами з різних сфер професії.

Питання Ірині: 

Як гадаєте, чому? Студенти не розуміють/не дооцінюють важливості нетворкінгу?

На мій погляд, це не питання «онлайн/оффлайн». Це питання визначення мети або, що скоріше буде вірно в ситуації зі студентами, відсутності мети.
Кожен з цих методів вирішує свої унікальні завдання. Хоча є і ті, що дублюються … Мені здається, що дрейф до онлайну спостерігається саме по дубляжу.
Я до будь-якої своєї активності (онлайн/оффлайн) застосовую простий метод підготовки під кодовою назвою «ромашка». На кожній пелюстці я прописую свої потреби і очікування, а також оцифровую цілі.
Якщо я хочу послухати колег – можу віддати перевагу онлайну, а ще краще – подивлюся у вільний час записи. А якщо не тільки послухати, а й обійняти когось особисто (емоційний аспект) або побалувати себе чимось смачненьким заодно (сенсорний компонент) –  тут вже без офлайну не обійдешся:)
Якщо я вибираю собі, скажімо, ментора – навряд чи читання статей і перегляд відео допоможуть на всі 100! Привернуть – однозначно, точно допоможуть зробити short-list. Але для прийняття остаточного рішення краще б “розвіртуалізуватися”.
Тільки от в 20 років я явно таким рівнем аналізу і планування не володіла і не мислила :).

Наостанок, як ви загалом оцінююте сучасний стан юридичної освіти. Чого не вистачає?

Оцінювати, а тим більше «загалом» – за межами моєї експертизи. Однак я впевнена, що ні в мій час, ні зараз, не вистачає практичних знань з перших рук. Я з величезною повагою ставлюся до академічних основ освіти, але баланс теорія-практика далеко не оптимальний і не готує майбутніх фахівців до першого місця роботи. На жаль, але це проблема освіти в цілому, а не тільки юридичної.
Дуже-предуже шкода, що професія (не тільки юрбіз, але він – в першу чергу) не змогла консолідуватися навколо цього критично-важливого завдання. Не втрачаю надії, що тільки поки що… Окремі спроби деяких партнерів заповнити цю прогалину, не впливають на ситуацію системно, але важливі для людей, які отримують практичні знання і навички. Саме ці спроби вселяють довіру та обнадіюють.