КСУ розглядає скаргу на автоматичну фіксацію порушень ПДР

Велика палата Конституційного суду розглянула скарги громадян щодо конституційності положень КУпАП, які стосуються фіксації порушень правил дорожнього руху в автоматичному режимі.

За словами судді Колісника, автори подання апелюють до того, що притягнення власників транспортних засобів до відповідальності у випадку, коли не вони вчинили адміністративне правопорушення, нівелює їх конституційні права і свободи, а також суперечать ст. 61 Конституції.

Автор скарги Альона Забара розповіла, що її притягнули до адмінвідповідальності за порушення ПДР як юридичну особу, якій належить транспортний засіб.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій, які відмовили їй в оскарженні постанови про притягнення до адмінвідповідальності, апелювали саме на положення частини першої ст. 14-2 Кодексу про адмінпорушення, де вказано, що відповідальність несе керівник юридичної особи.

Водночас постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України під час свого виступу зауважила, що власник має можливість внести до Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про належного користувача автомобіля і таким чином вказати, хто буде нести юридичну відповідальність у випадку порушення ПДР.

«Якщо власник не хоче самостійно нести відповідальність, то повинен вказати для держави тих осіб, які будуть відповідати у випадку правопорушення. Потрібно внести у відповідний реєстр належних користувачів транспортного засобу. Інакше це може розцінюватися як безвідповідальне використання власником належного йому джерела підвищеної небезпеки», — сказала вона.

Як відомо, стаття 14-2 Кодексу про адмінпорушення передбачає, що відповідальність за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил стоянки, паркування автомобілів, зафіксовані в режимі фотозйомки чи відеозапису несуть власники авто, а не водії.

Позицію МВС захищали радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький та директор департаменту юридичного забезпечення Денис Горбась.

В МВС, зокрема, наполягають, що:

• обмеження прав є пропорційним тій меті, якої планується досягти: забезпечення безпеки дорожнього руху, захист життя і здоровʼя громадян;
• КУпАП встановлює не презумпцію винуватості власника транспортного засобу, як вказують автори скарги, а презумпцію володіння транспортним засобом під час вчинення правопорушення саме його законним власником. При цьому цю презумпцію можна спростувати. Встановлення презумпцій такого роду не суперечить практиці ЄСПЛ;
• автоматична фіксація правопорушень: виключає корупційну складову та позитивно зарекомендувала себе в Австрії, Великій Британії, Італії, Нідерландах, Німеччині, Франції, Швейцарії, Швеції.

Білошицький зазначив, що система автоматичної фіксації за час її роботи (один рік в Києві та Київській області) довела свою високу ефективність. У місцях встановлення камер за останні три роки в середньому реєстрували 123 ДТП з потерпілими та загиблими, а за рік роботи камер у цих місцях — 43.

Крім того, він додав, що 1 червня 2020 року фіксували 57 тисяч порушень на добу. Зараз ці самі камери фіксують 7—8 тисяч, що свідчить про зниження можливих негативних наслідків.

«Наразі Україна має ліберальну систему притягнення до відповідальності та фіксації факту правопорушень за певними особами. Відповідальність власника є відповідною принципу пропорційності та тому, що необхідно сьогодні нашому суспільству», — зазначив Олексій Білошицький.

Повідомляється, що суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Нагадаємо, що з 1 червня 2020 року в Україні запустили систему автоматичної фотовідеофіксації порушень правил дорожнього руху.

Джерело: mvs.gov.ua, ukrinform.ua, babel

Фото: Pexels