Криваві гроші або як банки та платіжні системи відреагували на війну в Україні
Кожен з нас пам’ятає як на початку війни в Україні та у всьому світі у соціальних мережах розповсюдився тег “ban russia from SWIFT”.
За ці найперші санкції скандував увесь світ, аби завдати тиску на агресора та зупинити війну.
Звісно ж одночасно із виходом з російського ринку таких іноземних брендів як Coca-Cola чи McDonald’s над аналогічним питанням замислилися і світові банки.
Найпершим великим банком, який анонсував свій вихід з росії став Goldman Sachs, — слідом за ним пішов й JPMorgan Chase. До цього списку приєднався французький Crédit Agricole, який за попередніми оцінками має у росії вклад розміром у 6,7 мільярда євро.
Наслідки нападу росії для банків
З цього приводу у березні у медіаресурсах постійно майоріли заголовки про фінансові втрати банків на фоні виходу з ринку країни-агресора. Чи немало статей також містили підрахунки фінансових ризиків світових банків, чиї клієнти у росії володіють значною часткою кредитних активів. Ці матеріали були розкриті самими банками та дають уявлення про те, які найгірші наслідки можуть очікувати на них.
Найбільшу частку у росії мають італійські та французькі банки, слідом за ними у цьому рейтингу австрійські банки. Серед банків, які можуть зазнати найбільших збитків: Raiffeisen Bank International, Societe Generale, UniCredit, Intesa Sanpaolo, BNP Paribas, ING, Deutsche Bank, Commerzbank, Credit Suisse, UBS, Citigroup, Goldman Sachs, JPMorgan тощо.
За оцінками австрійського Raiffeisen Bank International, який працював у росії з часів розпаду Радянського Союзу, російський капітал банку складає приблизно 18% від консолідованого капіталу, а саме 2,4 мільярда євро. Попри заяви про «розгляд можливості» покинути росію, банк продовжує свою діяльність у країні.
Голландський банк ING наразі надав російським клієнтам кредити на суму у 5,3 мільярда євро, що складає значну частку його кредитного портфеля. Близько 770-ти мільйонів з них торкнулися європейські та американські санкції стосовно російських фізичних та юридичних осіб.
Своєю чергою французький Societe Generale, один із найвпливовіших західних банків у росії, мав фінансові ризики у розмірі 18,6 мільярда євро. Весною цього року Societe Generale закрили угоду про списання 3,1 мільярда євро у якості вартості виходу Росбанку зі своєї групи – на користь інвестиційної компанії Володимира Потаніна, – одного з російських олігархів. Таким чином Societe Generale приєдналася до переліку європейських банків, які першими лишили ринок росії.
«За двома зайцями»
Так, по-іншому це назвати не виходить.
Електронні банки надають українцям можливість відкрити рахунок за кордоном і до того ж із безкоштовними тарифами на декілька років.
Але.. Деякі з них продовжують надавати свої послуги російським клієнтам і окремі випадки трапляються майже у всіх країнах світу.
До прикладу, на сайті одного із відомих платіжних інтернет-сервісів можна побачити жовто-блакитні прапори та великий банер із закликом підтримувати Україну. До того ж сервіс тимчасово скасував для українських аккаунтів тарифи та надає українцям можливість скористатися його послугами безкоштовно. Дуже приємно, що наша держава має підтримку від багатомільйонних фінтехкомпаній.
Проте на кого орієнтована інформація на головній сторінці сайту? Правильно, на українців, — адже конкретно цю сторінку бачать ті, хто відвідує сайт сервісу на території України. Достатньо лише змінити регіон на сайті і вже не бачиш жодного натяку на війну. Більш того, можна обрати будь-яку країну Європи, яка зараз відкрито підтримує нашу державу – на сайті вже не буде того гучного банера про підтримку України.
І, нарешті, обираємо регіон росії: сайт дружньо пропонує свої послуги приватним особам та бізнесу із росії.
Як можна підтримувати одну державу та одночасно продовжувати співпрацювати із країною-агресором, яка зухвало вбиває мирне населення першої? Чи можна це назвати лицемірством заради власної фінансової вигоди? Лишаю це на ваш розсуд.
Дуже прикро, що для деяких фінансових інституцій та сервісів ці криваві гроші дорожче за життя людей.
Це був лише один приклад. Є ще багато банків, EMI та інших платіжних провайдерів, які відкрито наголошують на тому, що їхня внутрішня політика забороняє «дискримінувати» російських клієнтів (як поточних, так і нових) через так звану «політичну ситуацію у світі». Зазвичай такі фінансові інституції намагаються оминати слово «війна» і тим паче визнавати росію країною-агресором.
Планували «перевзуватися»?
Також дуже цікавий випадок стався безпосередньо перед початком війни. Наша компанія звернулася до британського платіжного провайдера щодо можливості відкриття приватних банківських рахунків для українців.
Ще за місяць до фатального 24 лютого серед наших клієнтів ходили чутки про можливий крах української банківської системи, — через відомі поширені прогнози щодо найближчого майбутнього нашої держави. Того популярним запитом був пошук варіантів банківського рахунку за кордоном.
Яке ж було наше здивування, коли британський провайдер повідомив нам, що призупинив співпрацю як з російськими клієнтами і банками, так і з українськими.
Чим було вмотивоване саме таке рішення нам не пояснили. І у цій ситуації в нас було багато приводів до роздуму.
Не дуже зрозуміло, які наміри мала ця фінансова інституція, коли вирішили вжити таких заходів. З одного боку, це можна виправдати бажанням уберегти власний бізнес від збитків, які можуть бути завдані розбіжностями у політичних поглядах у світі.
З іншого боку, таке нововведення щодо роботи і з Україною, і з росією може свідчити про те, що цей британський провайдер ще «не визначився» із власною позицією.
Не можна виключати теорії про те, що внутрішня політика цієї інституції буде переглянута за результатами війни, — і тоді, зрозуміло, провайдер відновить роботу із країною-переможницею (ми всі чітко знаємо хто вона 😉 ).
Так от уявіть, як це, коли у ваші найскрутніші часи хтось стоїть осторонь, а у годину вашого тріумфу – раптом знову з’являється поруч.