Криптовалюта в Україні: регулювати чи дозволити згоріти?

Про світову тенденцію регулювання криптовалют, правовий стан в Україні, естонську модель регулювання крипторинку та Закон «Про віртуальні активи».

Криптобіржа FTX подала заяву про банкрутство — новина, яка сколихнула світ. Біржа, яка займала передові позиції та входила в топ-3 криптобірж збанкрутувала. Криза FTX трапилась через обвал власного криптотокену біржі — FTT. Власники активів спробували одразу вивести свої заощадження, однак біржа обмежила можливість виведення коштів, а це безумно спричинило паніку на ринку.

У зв’язку із ситуацією, яка склалась, курс криптовалюти почав стрімко падати, почастішали прогнози щодо зникнення криптовалюти та збільшились побоювання трейдерів щодо втрати власних капіталів. Не зайвим буде згадати, що цього року це вже не перший обвал ринку криптовалют, і щоразу капіталізація індустрії стрімко падає вниз.

На фоні ж останнього скандалу науковці в статті Financial Times обстоювали позицію, що фінансовий регулятор зобов’язаний протистояти прагненню створити більш чіткі та суворі правові та нормативні регулювання криптоіндустрії. Опоненти цієї позиції навпаки — вбачають наступне відродження ринку лише після жорстких обмежень і правил для індустрії. А яку ж позицію обстоює український регулятор? Як сьогодні функціонує наша законодавча база й чим відрізняється від регулювання інших, відомих своїм крипто законодавством, юрисдикцій?

Поточне правове регулювання обігу криптовалюти в Україні

Усі ми пам’ятаємо прийняття парламентом крипто закону під час війни, але важливо не забувати, що він ще не вступив у дію, а тому на сьогоднішній момент в Україні відсутній єдиний акт, який регулює криптоіндустрію.

На сайті НАЗК надано роз’яснення від 30.12.2021 року стосовно декларування нематеріальних активів. Щодо судів, то вони використовують дане роз’яснення при прийнятті рішень посилаючись на принцип аналогії закону, через те, що відповідний закон відсутній.

Важливим моментом є те, що в рішеннях чітко встановлюється, що — обіг криптовалют в Україні є законний та не заборонений. Оскільки це визначає загальний підхід держави до регулювання обігу криптовалют.

Нещодавно Національний банк України запровадив додаткові обмеження на міжнародні грошові перекази, зокрема обмеження транзакцій у криптовалюті. Національний банк України розпорядився тимчасово заборонити проводити квазікеш операції з гривневими банківськими рахунками, включаючи купівлю криптовалюти.

Також встановлено ліміт у розмірі 100 тис. грн. на квазікеш операції та P2P перекази за кордон із власною іноземною валютою.

У такий спосіб держава намагається зменшити відтік капіталу з країни в умовах воєнного стану. Дані зміни націлені на покращення ситуації на валютному ринку та послаблення обмежень і зменшення тиску на золото-валютні резерви України.

Що зміниться із веденням нового Закону в дію?

17 лютого 2022 року Верховна рада України 272 голосами прийняла Закон «Про віртуальні активи», який націлений на регулювання криптоіндустрії. Закон не набрав чинності, оскільки в Прикінцевих та перехідних положеннях передбачено набрання ним чинності тільки після податкового урегулювання всіх процесів.

Коли Закон набере чинності — криптовалюта отримає статус «дозвільних активів». Це означає, що криптовалюту не будуть використовуватися як законний платіжний засіб в Україні, тобто обміняти чи заплатити нею за товар на території України не можна.

У Законі зазначається, що мінімальний статутний капітал бірж повинен становити не менше 35 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для резидентів та не менше 175 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для нерезидентів.

Також встановлюється вичерпний перелік видів діяльності бірж: зберігання та адміністрування віртуальних активів або їх ключів, обмін, переказ та брокерство, а трейдери зможуть користуватись правом на судовий та інші засоби захисту своїх прав.

Вказаний Закон дозволить криптобіржі відкривати банківські рахунки, однак для цього потрібно отримати окрему ліцензію на кожен вид дозвільної діяльності, яка видається терміном на 1 рік. Ліцензії видаватиме основний регулятор ринку — Національна комісія із цінних паперів та фондового ринку. Здійснення діяльності без спеціального дозволу загрожує штрафом до 119 000 грн.

Естонська модель регулювання крипторинку: що спільного з Україною?

Схожа до нашої модель регулювання криптоіндустрії наявна в Естонії. Уряд Естонії також не приймає криптовалюту як законний платіжний засіб, він розглядає криптовалюти як «вартість, представлену в цифровій формі»: відповідно, він класифікує криптовалюти як цифрові активи для цілей оподаткування, але не обкладає їх ПДВ.

Однак біржі, що працюють із криптоактивами, вважаються законними, якщо вони відповідають вимогам щодо реєстрації.

В Естонії як і в України містяться вимоги до ділової репутації та статутного капіталу компанії, яка планує отримати дозвіл на здійснення діяльності з криптовалютою.

Порівняно з українським законодавством в Естонії встановлюється більше вимог до криптобірж, зокрема існують вимоги щодо складання бізнес-плану і фінансових прогнозів принаймні на два наступних роки; залежно від послуг, які будуть запропоновані, мати достатній капітал для резерву «власних коштів», розрахованого або на основі фіксованих витрат, або обсягу транзакцій, залежно від пропонованих послуг; мати надійну структуру ІТ-системи та план надання послуг.

Згідно з новими правилами, підрозділ фінансової розвідки може відмовити в ліцензії, якщо суб’єкт господарювання не веде жодних бізнес-операцій в Естонії та не має жодного явного зв’язку з Естонією. На відміно від України, де немає жодних вимог щодо резидентства компанії та проведення діяльності на території країни, естонська криптобіржа повинна подати підтвердження економічного сабстенсу в країні.

Також в Естонії встановлюється обов’язкова вимога аудиту компанії та окрім бездоганної ділової репутації вимагається підтвердження несудимості та професійних навичок засновників компанії.

Отож, на даний час в Україні відсутній чітко визначений механізм законодавчого регулювання криптовалюти, однак сформовано загальний державний підхід до ринку криптовалюти, що дає можливість криптобіржам здійснювати свою діяльність та проводити відповідні операції.

Не дивлячись на наявні обмеження Національного Банку України та очікування набрання чинності основного закону, що має на меті врегулювання вказаної індустрії, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні за допомогою криптовалюти збираються мільярди гривень на потреби армії та гуманітарну допомогу, а держава активно взаємодіє з криптоіндустрією, зокрема з найбільшими європейськими криптобіржами.

Ми як держава не перші проходимо шлях законодавчого регулювання ринку, але водночас крокуємо в ногу з найбільш розвиненими в цьому питанні юрисдикціями, і враховуючи наш досвід впровадження швидкісної цифровізації у сфері державних послуг і документообороту, має величезний потенціал зайняття лідерських позицій. А ось чи допоможе закручування юридичних гайок криптоіндустрії відновитися і зрости у своєму об’ємі — покаже лише час.

Автори: 

• Івахно Вікторія, Голова Адміністративного офісу Lextensio;
• Романчук Андріана, Молодший менеджер відділу розвитку бізнесу в Lextensio.