Корпоративний конфлікт: а що, якщо «дедлок»?


Ірина Синьоок,

юристка контрактного департаменту Taxus Law&Finance


Що таке дедлок та які є алгоритми цивілізованого вирішення корпоративного конфлікту?

Починаючи спільний бізнес, партнери, окрилені перспективністю втілення геніальної ідеї в життя, дуже рідко думають про те, що в майбутньому їх позиції можуть розійтися. В очах партнерів горять доларові значки, а корпоративні конфлікти здаються далекими, нездійсненними і такими, що навряд чи варті уваги. 

Однак, в реальності це може зіграти з вами злий жарт, оскільки такі конфлікти можуть привести до виходу з бізнесу одного з партнерів, поділу компанії, банкрутства, тривалих судових спорів, загострення відносин, значним майновим і часовим втратам. Тому готувати алгоритм цивілізованого вирішення корпоративного конфлікту потрібно «на бЕрезі».

Різновидом корпоративних конфліктів є тупикова ситуація або дедлок (англ. Deadlock: взаємне блокування). Дедлок – це ситуація, яка може статися в компанії, що призводить до фактичного гальмування подальшої діяльності товариства. 

Найчастіше дедлок виникає, коли частки партнерів складають по 50% статутного капіталу компанії. Або можливий такий результат, коли у однієї людини, або групи учасників, що діють спільно, відсутня необхідна більшість голосів або одностайність для прийняття рішення.

Верховний судовий суд штату Массачусетс виніс прецедентне рішення у справі Koshy v. Sachdev, SJC-12222 14 вересня 2017 р яким встановив чотирифакторной тест для визначення наявності дедлоку в компанії: 

  1. По ряду ключових питань сторони дотримуються абсолютно різних думок щодо повсякденної діяльності компанії. Вони розходяться в думках з таких базових питань, як кадрові потреби, розподіл дивідендів і податків, і, що ще більш важливо, дотримуються діаметрально протилежних поглядів на довгострокові корпоративні стратегії та мети. Розбіжності між сторонами набагато більші, ніж області згоди.
  2. Оскільки кожна зі сторін володіє 50% акцій компанії, кожна сторона має можливість перешкодити іншій проводити політику, з якою вона не згодна з усіх питань. Таким чином, їх безвихідне становище фактично паралізує компанію з усіх питань, за якими вони не згодні. 
  3. Відсутність вказівок на те, що будь-яка зі сторін спровокувала суперечку недобросовісно. Швидше, факти відображають справжні розбіжності між сторонами по основним аспектам політики компанії. 
  4. Ступінь недовіри і антипатії між партнерами, де «взаємна антипатія може перетворити те, що може початися як звичайне розбіжність, в непримиренний конфлікт і тупикову ситуацію, в якій ворожість виключає компроміс».

Існують різні механізми подолання безвихідних ситуацій, серед найпоширеніших можна назвати «техаський перестрілку», «російську рулетку» і «голландський аукціон», які були розроблені в англо-американській юридичній практиці і отримали широке застосування в усьому світі. 

«Російська рулетка» (Russian roulette) 

У разі безвихідної ситуації кожна зі сторін корпоративної угоди вправі запропонувати іншій стороні викупити частку в статутному капіталі за певною (обов’язково зазначеної в повідомленні) ціною. Учасник, який отримав таку пропозицію, зобов’язаний протягом встановленого договором терміну акцептувати пропозицію і продати свою частку за вказаною ціною або ж викупити частку учасника-ініціатора за вказаною в повідомленні ціною.

«Техаська перестрілка» (Texas shoot out) 

У разі застосування «техаської перестрілки», кожна зі сторін корпоративного договору вправі направити медіатору повідомлення з певною ціною, за яку сторона-ініціатор пропонує іншому учаснику купити належну йому частку. Як правило, пропозиції направляються в запечатаному конверті, і розкриваються медіатором одночасно, з оголошенням зазначеної в них ціни. Виграє учасник, який вказав найбільшу ціну пропозиції за частку. 

“Голландський аукціон” (Dutch Auction) 

Даний механізм передбачає, що конфліктуючі партнери надсилають повідомлення незалежному посереднику, в яких вказують мінімальну ціну, за яку вони готові продати свою частку. Той учасник, чия запропонована ціна продажу є найвищою, зобов’язаний придбати частки того (тих), чия запропонована ціна нижча.

Які ще механізми виходу з Дедлок застосовуються? 

Для вирішення “тупикових” ситуацій можуть бути застосовані й інші механізми, наприклад: медіація, поділ бізнесу, реорганізація, ліквідація товариства і тд. 

Медіація 

Ще одним із способів вирішення тупикової ситуації між партнерами є звернення до незалежного медіатора. У корпоративному договорі можна узгодити перелік характеристик медіатора, якому буде передаватися для вирішення суперечка. Наприклад, кваліфікація медіатора, приналежність до певної організації, посада, досвід роботи і тд. Втім, сама медіація іноді може заходити в глухий кут, і продовження такого процесу не матиме ніякого сенсу.

Ліквідація 

Ліквідація компанії часто є останнім інструментом, коли інші механізми не привели до вирішення безвихідної ситуації. У той же час ліквідація може бути дієвим способом подолання корпоративного конфлікту. Результатом її є те, що серед сторін конфлікту немає тих, хто «виграв» і хто «програв», тому ліквідація може виконувати стимулюючу функцію для сторін, в яких буде мотивація прийти до консенсусу щодо збереження компанії як суб’єкта права. 

Одним з найвідоміших прикладів «тупикової ситуації» в українській бізнес-практиці був корпоративний конфлікт між акціонерами Київстару, Telenor (56,5%) і Альфа Груп (43,5%). Згідно з умовами акціонерної угоди між Telenor і Альфа Груп, для забезпечення кворуму на засіданнях ради директорів повинен бути присутнім хоча б один з представників компанії Альфа Груп. Однак, у зв’язку з тим, що Альфа Груп бойкотував засідання ради директорів, не з’являючись на них, ефективне управління лідером українського ринку телекомунікацій було фактично заблоковано на кілька років. Telenor і “Альфа-груп” кілька років вели переговори про повне або часткове “розлучення” шляхом продажу або обміну часткою. Обговорювалися різні схеми угод, однак домовленості досягти поки не вдалося. В кінцевому підсумку криза 2008 року і обвал курсу долара змусив сторони знайти компромісне рішення: об’єднати кілька компаній, в яких сторони володіли активами, під однією компанією.

Замість висновку

Важливо розуміти і пам’ятати, що далеко не кожен механізм є універсальним і може застосовуватися в будь-якій ситуації. Вибір механізму часто залежить від багатьох ключових питань таких як: структура бізнесу, фінансові можливості, а також того, наскільки акціонери готові ризикувати. 

Оскільки процес вирішення тупикових ситуацій може бути досить витратним як фінансово, так і за часом, вкрай важливо прописати механізми вирішення спірних ситуацій ще на початковому етапі при підписанні корпоративного договору між партнерами. Чим докладніше описаний в договорі механізм, тим більше шансів ефективно його реалізувати на практиці.

Чинне законодавство України не передбачає договірного регулювання механізмів вирішення «тупикових ситуацій». Незважаючи на те, що законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплена можливість укладати корпоративні договори учасниками товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, закон не регулює питання вирішення «тупикових ситуацій». Судова практика з розгляду і вирішення таких питань в українських судах також ще не склалася. Тому на сьогодні способи вирішення корпоративних конфліктів можуть застосовуватися в Україні виключно на основі закріплених в корпоративному договорі зобов’язань.