Камала Гарріс — майбутня перша чорношкіра юристка на посту віцепрезидента США

Поруч з ім’ям Джо Байдена ім’я другої особи в американській політиці — обраного віцепрезидента Камали Гарріс. Це не номінальний титул, а сама 56-річна Гарріс тепер найвпливовіша американка. Який був її шлях до цієї посади — розповідаємо далі.

Камала Гарріс — чорношкіра жінка з південноазіатським корінням. Це сильно відрізняє її від всіх попередніх віцепрезидентів США. Вона уособлює собою нинішню Америку — країну, побудовану вихідцями з усіх куточків світу: батько Камали емігрував з Ямайки та викладав економіку в Стенфорді, мати переїхала з Індії, стала громадською активісткою та займалася дослідженнями в області раку.

Дівчинку з дитинства вчили дивитися на світ ширше: будучи школяркою, вона відвідувала й індуїстський храм, і церкву чорношкірих баптистів. А ліві економічні ідеї успадкувала від батька та тепер бере на озброєння.

Сьогодні ми розповімо вам історію шляху другої за важливістю особи Сполучених штатів Америки.

Жорсткий прокурор

Гарріс отримала ступінь бакалавра у сфері політології та економіки в Говардському університеті (Вашингтон, округ Колумбія), де більшість студентів у ті роки становили афроамериканці. У ті роки вона брала активну участь в акціях проти апартеїду. Потім Гарріс закінчила юридичний коледж Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, ставши володаркою ступеня доктора права. Свою адвокатську ліцензію вона отримала в 1990-му.

У цьому ж році вона влаштувалася заступником окружного прокурора в Окленді. 14 років по тому Гарріс обралася на пост прокурора Сан-Франциско та обійматиме цю посаду аж до 2011 року. Гарріс — перший небілий окружний прокурор в історії штату Каліфорнія.

Під керівництвом Гарріс в Сан-Франциско запустили спеціальну програму по боротьбі з рецидивами: вперше засуджена молодь в обмін на скорочення терміну та реабілітацію пропонувалося здавати тести на наркотики, вчитися та виконувати громадські роботи. Серед 200 осіб, які пройшли цю програму за перші роки, рівень рецидивів виявився в п’ять разів нижче, ніж в середньому по штату. Концепцію поширили на всю Каліфорнію та використовували для створення аналогічних програм по всій Америці.

За роки її роботи на цій посаді значно зросла кількість розкритих справ та обвинувальних вироків за кримінальні злочини й правопорушення у сфері торгівлі наркотиками. Гарріс також створила підрозділ з боротьби з екологічними злочинами та наполягала на збільшенні застави для злочинців, які використовували зброю.

У 2010 році Гарріс стала генеральним прокурором штату Каліфорнія, а у 2014 успішно переобралася на другий термін. Тоді ж вона вийшла заміж за юриста Дага Емхоффа, з яким познайомилася на побаченні наосліп. Спільних дітей у них немає — тільки дорослі діти чоловіка від першого шлюбу.

На своїй посаді Гарріс допомогла захистити закон, що протистоїть кліматичним змінам в Каліфорнії: він зобов’язує фабрики переходити на більш екологічні способи виробництва, автовиробників — продавати більше електрокарів, а влади — закуповувати екологічний громадський транспорт. Також Гарріс брала участь в просуванні закону, який дозволив в Каліфорнії одностатеві шлюби, та виступала за закон про захист пацієнтів і доступну охорону здоров’я для громадян.

Окремо відзначимо, що вона переслідувала багаті корпорації, які неправомірно заробили великі гроші, та працювала над тим, щоб отримати компенсації для малозабезпечених в правах. Наприклад, під час кризи на ринку нерухомості, який вибухнув у 2007-2010 роках, багато американців не могли вчасно сплачувати іпотеку. Банки забирали у них житло. Камала Гарріс виграла для каліфорнійців, які втратили свої будинки в цей період, компенсації на загальну суму у $ 25 млрд.

Але на вищому посту свободи для прогресивних експериментів та вираження особистих поглядів у Гарріс стало відчутно менше. Вона послідовно виступала за жорсткі заходи, що часто суперечили її ж попередній позиції. До прикладу, від імені штату вона виступала проти рішення районного суду про неконституційність смертної кари. Під приводом нейтральності вона не брала участі в обговоренні судових реформ; її критикували за те, що прокуратура штату не бажає братися за розслідування проти окружних прокурорів, звинувачених у фальсифікації доказів.

Проте, навіть за таких умов ім’я Камали Гарріс згадували в ЗМІ серед можливих кандидатів на пост генерального прокурора США. Однак вона публічно заявила, що її не цікавить ця посада.

У 2016 році вона оголосила про свій намір балотуватися в Сенат США від штату Каліфорнія. Демократична партія підтримала її кандидатуру. Крім того, її публічно підтримали президент Барак Обама та віцепрезидент Джо Байден.

Ліберальний сенатор

На виборах вона здобула впевнену перемогу, добившись крісла в Сенаті, і пообіцяла захистити іммігрантів від політики новообраного глави держави Дональда Трампа. Пізніше вона дійсно виступала проти ініціативи Трампа заборонити в’їзд громадянам кількох країн з мусульманською більшістю, а також закликала піти у відставку генпрокурора Джеффа Сешнса після того, як стало відомо про його непублічні зустрічі з послом Росії в США.

Робота в сенаті зробила Камалу Гарріс ще більш суперечливим та цікавим гравцем в американській політиці. За чотири роки, проведені в палаті, Гарріс прославилася на всю країну завдяки цілеспрямованому і спритному змішуванню двох своїх особистостей — прокурора та ліберала. Вона частіше всіх голосувала проти пропозицій республіканців, зухвало поводилася з чиновниками Трампа. На слуханнях про затвердження кандидатури Бретта Кавано, якого звинувачували в сексуальних домаганнях, на посаду члена Верховного суду з таким пристрастю допитувала Кавано, що Дональд Трамп назвав її «злісною та жахливою жінкою».

Маючи за плечима таку багату біографію, Камала Гарріс могла стати непоганим кандидатом від демократів на виборах 2020 року. Однак вже через пів року після зльоту надії на президентство зазнали непомітного, але феєричного краху.

Невдалий кандидат

Кампанії кандидатів, які вважаються фаворитами передвиборів, рідко ламаються зсередини. Зазвичай їх невдачі бувають пов’язані з ляпом на дебатах, провалом в першому штаті, нестачею грошей, раптовим домінуванням конкурента — або ж просто з нехаризматичністю політика. Саме через це в лютому-березні, після початку голосування на праймеріз, кандидати поступово вибувають з гонки.

У Гарріс вийшло навпаки. Успішний виступ під час перших дебатів демократів в червні 2019 року та потужна атака на Байдена різко підняли її рейтинг, привернули увагу до політичних поглядів і збільшили бюджет штабу. Але з того часу ситуація погіршилася, і причини цього виключно внутрішні.

Падаючі рейтинги призвели до скорочення бюджету. А 3 грудня Камала Гарріс оголосила, що знімається з гонки. На той час її рейтинг істотно знизився на тлі інших можливих номінантів. Але це зовсім не кінець її політичної кар’єри.

Новий початок

Влітку 2020 року ім’я Камали Гарріс знову опинилося на сторінках американських ЗМІ, коли політичну реальність у США змінили протести антирасистського руху Black Lives Matter. 12 червня The New York Times схарактеризувала Гарріс як фаворитку серед кандидатів на пост віцепрезидента — оскільки лише вона має достатній досвід і є при цьому представницею «кольорового» населення США. А 26 червня CNN повідомила, що оточення Байдена вважає Гарріс одним з чотирьох топ кандидатів у віцепрезиденти.

11 серпня Джо Байден підтвердив, що зупинив свій вибір саме на ній.

«Мені випала велика честь оголосити, що я вибрав своїм соратником Камалу Гарріс — безстрашного борця за простих людей, одну з найкращих державних службовців у країні», — схарактеризував сенатора Байден.

Водночас президент США Дональд Трамп саркастично прокоментував номінацію Гарріс, нагадавши, що вона «сильно стартувала на праймеріз демократів, але фінішувала слабо, зрештою вилетівши з перегонів практично з нульовою підтримкою». «Про такого суперника мріє кожен!» — заявив Трамп.

А ось недавно, 7 листопада, Камала разом з обраним президентом країни Джо Байденом звернулася до нації як новообрана віцепрезидентка Сполучених штатів Америки:

Якою віцепрезиденткою стане Гарріс?

Тепер, коли ми знаємо ім’я нового обраного президента США, можна сперечатися, яку роль в його адміністрації займе віцепрезидентка. Формально за цією посадою закріплена лише робота в сенаті (в разі нічиї по голосах від обох партій вирішальний голос саме за віцепрезидентом). Неформально — в залежності від відносин з президентом, віцепрезидент може, наприклад, очолювати робочі групи з підготовки реформ.

Обсяг роботи віцепрезидента реально залежить від тих відносин, які йому вдалося побудувати з лідером країни. В історії американської політики між двома першими особами траплялася і ненависть (як у Джона Кеннеді та Ліндона Джонсона), і абсолютна лояльність (як у Пенса й Трампа), і конкуренція (як у Джефферсона та Адамса), і практично спільне управління країною (як у Картера й Мондейла).

Джерело: bbc.com, nv.ua, forbes.com, meduza.io