Go digital or die: чи зміниться кримінальний процес? 


Іван Костюк

адвокат


Яка ситуація із технологіями у кримінальному процесі та що нового пропонує законопроєкт про  запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування.

Digital-технології поступово стають невіддільною частиною життя юристів. Державні реєстри, електронні системи, додатки у смартфонах — все це об’єктивно полегшує роботу та мінімізує бюрократію чиновників. 

Яка ж ситуація із технологіями у кримінальному процесі? ІТ-гордістю вже довгий час залишається Єдиний реєстр досудових розслідувань, де реєструють кримінальні правопорушення та вносять інформацію щодо ключових рішень в рамках кримінальних проваджень. 

Диджиталізація кримінального процесу обговорюється вже досить давно. До конкретних дій справа дійшла лише у 2021 році після внесення Президентом України законопроєкту № 5246 щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування (надалі – ІТ-система). 

Суть законопроєкту:

  • закріплення ІТ-системи в КПК України;
  • ІТ-система буде взаємодіяти із ЄРДР та Автоматизованою системою документообігу суду, а також може взаємодіяти з іншими електронними системами (наприклад, розшукові ІТ-системи Національної поліції України);
  • можливість підписання та погодження процесуальних документів в ІТ-системі;
  • ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України через доступ до ІТ-системи;
  • відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України через доступ до ІТ-системи;
  • використання ІТ-системи слідчими, дізнавачами, прокурорами, слідчими суддями, суддями, захисниками (за згодою), іншими учасниками кримінального провадження. Порядок та умови будуть визначатися спеціальним положенням. 

Зміни спрямовані в першу чергу на зменшення обсягу паперової роботи, спрощення порядку погодження процесуальних документів та збільшення швидкості ознайомлення учасників кримінального провадження із матеріалами досудового розслідування. Примітно, що законодавець намагається ліквідувати одне із найпопулярніших зловживань сторони захисту (так вважають прокурори) – затягування часу при ознайомленні з матеріалами в порядку ст. 290 КПК України. 

Проєкт  № 5246 за своєю суттю є декларативним та не створює чіткого уявлення про порядок функціонування Електронного досудового розслідування. Це має бути відображено у спеціальному положенні, яке затверджує Офіс Генерального прокурора, органи зі слідчими підрозділами та Рада суддів України. 

Наразі законопроєкт отримав позитивне схвалення Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності (головний комітет), а тому з великою ймовірністю буде підтриманий народними депутатами України. Слід звернути увагу, що Верховний Суд, НАБУ, СБУ, Національна поліція України повідомили про відсутність пропозицій та зауважень.

Що не врахували автори законопроєкту?

Серйозної критики законопроєкт № 5246 не отримав. Досить м’яку рецензію надало Головне науково-експертне управління Верховної Ради України. Декілька зауважень:  

  • Не закріплено обов’язок направлення окремих процесуальних рішень виключно за допомогою ІТ-системи. Наприклад, за КПК України постанови про зупинення/відновлення досудового розслідування обов’язково надсилаються стороні захисту. Аналогічна ситуація із розглядом клопотань: відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду повідомляється особа, яка його заявила.

Обов’язок використання у вказаних випадках ІТ-системи більш ніж доцільний. 

  • Прямо не встановлено право подавати клопотання, докази та інші документи через ІТ-систему. Такий механізм зменшить витрати та час на подання паперових документів або ж надсилання їх поштою. Крім цього, буде усунуто можливість зловживань сторони обвинувачення в стилі «клопотання отримав через 10 днів, бо у нас складана система реєстрації, канцелярія передала невчасно». 
  • Законопроєктом передбачено право слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду прийняти рішення про надання матеріалів досудового розслідування у паперовій формі. Тобто, вказані суб’єкти зможуть на власний розсуд вирішувати долю диджиталізації та працювати за старими «паперовими» нормами. При цьому не визначено підстав та умов прийняття такого рішення, що створює ризик зловживань (на це звертало увагу і Головне науково-експертне управління ВРУ). 
  •  Як вказано в пояснювальній записці до законопроєкту, його реалізація не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України. Проте, складно уявити дієву ІТ-систему без належних фінансових інвестицій. 

Чи відбудеться Digital-революція у кримінальному процесі?

З прийняттям лише законопроєкту № 5246 – ні. З прийняттям положення про ІТ-систему – можливо. З подальшою активною позицією обвинувачення, захисту та суду по удосконаленню системи Електронного досудового розслідування – так. 

Основну роботу будуть виконувати Офіс Генерального прокурора, слідчі підрозділи та Рада суддів України, які і будуть розробляти положення. При цьому, права та обов’язки, що будуть виникати при використанні ІТ-системи слід закріплювати саме в КПК України. Тому у випадку прийняття законопроєкту № 5246 та реального впровадження системи Електронного досудового розслідування слід очікувати нові законодавчі ініціативи.

В наш час ІТ-технології необхідні для досягнення завдань кримінального провадження та покращення якості досудового розслідування. Саме тому, попри усі недоліки законопроєкту № 5246, потрібно відмітити правильність курсу парламентарів по реформуванню кримінального процесу в Україні. 


Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».