Гіпотетичний захист від колекторів або як діяти, коли вас «дістають»

У яких випадках дії колекторів неправомірні, що робити, щоб захистити свої права та чому досі не приймають закон, який би врегулював проблемні питання у цій сфері. 

Всі ми принаймні чули про листи щастя, або ж про більш актуальні дзвінки щастя. Якщо хто не в темі, то колекторські служби з метою повернути борги обдзвонюють своїх боржників, або ж наближених до них людей. Колектори бувають дуже настирливими у своїх діях і здається, що від них нікуди не сховатися. Так, можливо, від них сховатися нелегко та й втеча не найкращий варіант. Але можна дати їм відсіч.

Не хвилюйтесь і не панікуйте…

Для початку варто зазначити, що в нашій країні діяльність колекторських служб ніяк не регламентується та спеціальним законодавством не регулюється. Прийміть  це як факт. Але з іншого боку, не завжди варто йти в лобову атаку, адже ворога можна загнати в пастку. Тому, якщо вам телефонують з «прекрасними» новинами — не хвилюйтеся й не панікуйте і головне не ведіться на їхні вимоги. Вони саме цього й хочуть, адже страх — це інструмент, за допомогою якого можна зламати волю й отримати абсолютний контроль. Перетворіть цю розмову на гру, правила якої пишете ви самі. 

Далі зберіть докази: запишіть телефонний дзвінок на диктофон, зробіть скріншоти листування. Часом колектори діють, як справжні шахраї-вимагачі. Вони не соромляться погроз, шантажу та психологічного тиску. Після збору доказів можна спокійно їх передати поліції.

Варто ще пам’ятати, що за Цивільним кодексом України боржник повинен повідомити свого кредитора про передачу права вимагати свій борг зі сторонніх людей. Доречі, все це робиться офіційно.Тому, якщо вас потривожили з вимогами сплати незрозумілих і не відомих боргів когось зі знайомих, то не ведіться на провокації. Вимагайте офіційних документів, які б підтверджували вашу причетність до цієї справи.

Також, якщо вірити Цивільному кодексу, кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. У цьому випадку колекторська компанія може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення або надання послуг за певну винагороду. Кредитор дає колектору інформацію про боржника разо із правом вчинення юридичних дій задля стягнення боргу. Але якщо відкрити Закон України «Про банки і банківську діяльність» стає зрозуміло, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів тощо. Тобто приватні особи та організації під час надання своїх послуг фінансовим установам (банкам), можуть отримати конфіденційну інформацію, але не мають права її розголошувати та якимось чином використовувати у своїх інтересах. Далі ж в цьому законі написано, що банк може розголосити цю інформацію за умови, якщо сам власник так захоче й дасть свою письму згоду. Або ж якщо цього не захочуть прокуратура, СБУ, Міністерства внутрішніх справ та деякі інші державні органи.

Як бачите, колекторських компаній у цьому списку немає. Яке ж вони тоді мають право вас турбувати? Ще варто знати: кожен має право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки. Так свідчить Закон України «Про захист персональних даних». Отже, ми можемо сміливо слати колекторів у відомому напрямку — до поліції. За умови, якщо вони розголошують наші особисті дані.

Спроби вдосконалення законодавства

Спираючись на попередні слова, можна подумати, що не все так складно. Насправді ж колекторські фірми вже давно обізнані стосовно конфіденційності та захисту інформації. Та й для чого її розголошувати, якщо можна чинити психологічний тиск на боржника, його рідних, колег. Так колектори можуть зателефонувати керівництву з вимогою звільнення працівника, який не повертає борги. 

Так, це дещо абсурдно, оскільки вони не мають права вимагати таке. Але з іншого боку, вони можуть зателефонувати мамі вашого боса о першій годині ночі стосовно ваших боргів. А вони й справді можуть. Біда в тому, що подібні дії не сказати, щоб сильно регулюються нашим законодавством.

Хоча наша Верховна Рада все ж намагається подбати про емоційно-психічний стан боржників України. Наприклад, у грудні минулого року була спроба впровадження «Закону про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності».

За цим законопроєктом колекторам забороняється вести залякуючі розмови, переходити на особистості, приниження та використання нецензурної лексики. Не можна буде чіпати ділову репутацію боржника. Як бонус колекторським компаніям заборонять використовувати силу. Що ж тепер можна не боятися, що за кредит взятий до зарплати нам поставлять розпечену праску на груди. За переступання межі їм доведеться платити від 85 до 850 тисяч гривень адміністративного штрафу.

Тоді цей законопроєкт розглянули та прийняли в першому читанні. Правда, потім Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики вирішив, що потрібно його доопрацювати й розглянути в другому читанні. Це непогано: так алмаз може перетворитися в діамант. Правда вже пройшов рік, і діамант ми так і не отримали, а колектори так і дзвонять громадянам України із сумнівними вимогами й погрозами.

Світло в кінці тунелю

Так, рік тому не вдалося законно зафіксувати та врегулювати діяльність колекторських фірм. Правда, це ще не зрада. Оскільки зараз розглядається новий проєкт Закону про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності. Він охоплює не лише етичну сторону діяльність роботи колекторів, але й всю їх діяльність в цілому. 

За цим законопроєктом з’являється безліч змін в Законі України «Про споживче кредитування». Тепер банки та інші фінансові компанії ще на етапі підписання договору про споживчий кредит повинні будуть попереджати клієнта про можливість залучення колектора у випадку прострочення платежу за кредитом. Також ці фінансові установи тепер повинні заявляти про свої стосунки з колекторськими фірмами на своєму сайті та в місцях надання своїх послуг. Ну тепер умовні “Moneyveo” та «швидко гроші», можуть розвести руки й сказати: «А ми попереджали».

Подібні нововведення, звичайно, добре, але може бути ще краще. Тому колекторські компанії буде проходити реєстрацію, під час якої їх повідомлять про етичні стандарти роботи. Потім вони потраплять до публічного реєстру. Варто знати в обличчя того, хто телефонує по ночах зі словами: «Плати по кредиту». Хоча, має бути визначена межа, яку всі ці без сумнівів добрі люди не можуть переходити. Прямо як Панночка в повісті Гоголя «Вій». За подібні порушення колектори можуть нарватися на штраф у розмірі від 51000 до 102000 гривень  або ж виключення з реєстру колекторських компаній. Якщо фінансові установи ведуть справи з незареєстрованою колекторською компанією, то їх чекає штраф у розмірі від 51000 до 102000 гривень.

Епілог

Так, законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості

ще не ухвалили, але у нього є майбутнє. Принаймні він необхідний нашій країні. Адже у сфері кредитування ми начебто знаходимося на необжитому фронтирі, де діють закони сили, а не порядку. Що вже казати, навіть у нашого північного сусіда діяльність колекторських компаній регулюється на законодавчому рівні. Тобто в цьому плані ми відстали від них, наскільки б це сумно не звучало. Тому нам варто впроваджувати та вдосконалювати закони у сфері кредитування та витребування боргів.

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».