Формування державного замовлення на магістратуру з «Права» хочуть змінити

У 2016 році МОН ініціювало проведення пілотного проекту – зовнішнього незалежного іспиту для вступу на магістратуру з «Права», а у 2017 році – поширила цю процедуру на всі виші, що готують правників. Завдяки цьому ми отримали  не лише щеплення від корупції під час вступу на магістратуру, а й гарний інструмент перевірки знань. Зараз ми маємо вперше обґрунтовані результати, які дають можливість однією лінійкою виміряти знання випускників бакалаврів, що прагнули стати магістрами, і змогли зробити поглиблене дослідження цих результатів, — розповіла Лілія Гриневич.

Вона додала, що зараз у підготовці Міністерством освітніх політик дуже бракувало якісних досліджень, на які можна було б спиратися.

Передбачається, що пропозиції допоможуть підвищити якість правничої освіти, а також допоможуть сконцентрувати державне замовлення в найкращих університетах.

Результати цього дослідження дають нам підстави робити наступне. По-перше, відреагувати на формування державного замовлення на магістратуру з «Права». Чим ми зараз керуємося під час розподілення державного замовлення на магістратуру — потребами університетів. І у зв’язку з цим  давайте на наступний рік серед критеріїв розподілу держзамовлення на правничу освіту візьмемо за основу результати цього дослідження, — запропонувала Лілія Гриневич.

Наступне питання — це відповідність наданих випускникам-бакалаврам «червоних» дипломів реальним знанням студентів.

Тепер про наші «червоні» дипломи. У нас була подібна історія з золотими медалями шкіл, поки ЗНО після завершення школи не стало частиною Державної підсумкової атестації. Ситуація вирівнялася. Зараз золоті медалісти — це ті, хто добре складає ЗНО. Я розумію, що це більше коштів, але ми маємо включити цей іспит на завершення бакалаврату. І тоді за результатами цього іспиту ми будемо фінансувати та акредитувати виші, — підкреслила Міністр.

Вона також виокремила проблему результатів з тестування на критичне мислення в класичних університетах, коли, за даними дослідження, їх кращі студенти показали дуже низькі результати.

Також, на думку Міністра, система судочинства не буде змінена, поки правнича освіта залишатиметься у теперішньому стані.

Повірте мені, кожен, хто прочитає це дослідження, в тому числі керівники дуже хороших закладів освіти, зможуть знайти простір для поліпшення якості роботи в своїх університетах. На жаль, деякі керівники вишів так і не прийшли сьогодні, хоча їх запрошували. Здебільшого це люди, що очолюють університети, для яких «Право» — не провідна спеціальність, вони не є й класичними університетами. Для таких закладів часто правнича освіта — лише джерело заробляння грошей. Однак навіть якщо їх нема, очевидно, що вони мають бодай прочитати дослідження. Ми готові чесно говорити про проблеми, йти шляхами до їх вирішення, навіть якщо вони будуть складні. Тому, можливо, багатьом варто задуматись над тим, щоб зосередитись замість правничих спеціальностей, на тому, що їм вдається найбільше, — наголосила Лілія Гриневич.