Еволюція законодавства ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей

Про шлях європейської спільноти від перших рекомендацій банкам 1980-х до створення наглядового органу та впровадження єдиних правил фінансової прозорості.

Економічна стабільність є одним із ключових аспектів процвітання держави. Проте на шляху до всебічного добробуту всупереч законопорядку виникають проблеми, повʼязані з відмиванням доходів.

На противагу цьому міжнародна спільнота постійно створює норми, що спрямовані на боротьбу з вищезгаданим явищем. Ще з минулого століття ЄС запроваджував нові рекомендації та правила шляхом гармонізації та оновлення законодавства своїх учасників.

Витоки формування європейського законодавства у сфері відмивання доходів припадають на 1980 рік. 27 червня 1980 року Комітетом Міністрів держав-членів Ради Європи була прийнята Рекомендація «Про заходи протидії передачі та збереження коштів кримінального походження».

Цим документом банкам пропонувалося встановити заходи для ідентифікації клієнтів та посилити вимоги безпеки для проведення фінансових операцій загалом. Втім, ці зміни суттєво не вплинули на банківські установи європейських країн.

Найактивніший розвиток законодавства ЄС у цій сфері відбувся в 1990-х роках. Це повʼязується насамперед з активною транснаціональною злочинністю, яка викликала реакцію всієї світової спільноти.

У ті ж роки на світовій площині активно розроблялися норми та рекомендації FATF (The Financial Action Task Force) — міжнародної фінансової організації, створеної ad hoc.

Своєю чергою, міжнародні рекомендації стали основою для прийняття першого знакового документа у сфері боротьби з відмиванням доходів, прийнятого 19 червня 1991 року, — Першої Директиви Ради Європи про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей (91/308/ЄЕС).

Що закріплювалося Першою Директивою?

• обовʼязкова ідентифікація клієнтів кредитних та фінансових послуг за умови здійснення операції на суму, більшу, ніж 15 тисяч екю чи еквіваленту в місцевій валюті;
• обовʼязок кредитних та фінансових установ інформувати відповідні органи про підозрілі операції;
• обовʼязок розкриття банківської таємниці в разі відмивання доходів;
• розповсюдження правил Директиви на інші підприємства та організації, де може бути скоєне таке порушення;
• обовʼязок оновлення законодавства та інше.

Наступним документом європейського рівня стала Директива 2001/97/ЄС Європейського Парламенту й Ради Європейського Союзу, яка внесла зміни до Директиви 1991 року (Друга Директива).

Знаковим положенням за вищевказаним документом стало розширення переліку кримінальних правопорушень, повʼязаних із відмиванням доходів. Таким чином, відмивання доходів було визнано злочином не лише у сфері обігу наркотичних речовин, а й в інших видах злочинної діяльності.

Попри значний вплив директив 1991 і 2001 років, ЄС розпочав роботу над новим пакетом норм у сфері відмивання доходів. У 2004 році Європейська комісія висловила необхідність оновлення норм законодавства в цій сфері та заклала базу для формування нового документа — спільної Директиви Європарламенту й Ради Європейського Союзу від 26 жовтня 2005 року «Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму» (Третя Директива).

У чому полягала суть даного документа?

Третя Директива мала на меті узгодження міжнародного законодавства з європейським. З-поміж доповнень про кримінальну заборону відмивання коштів, фінансування тероризму, посилення ідентифікації клієнтів банківських послуг Директива встановила вимогу про захист працівників, яким стало відомо про злочинну діяльність у вищезгаданих сферах, та які повідомили про це відповідні органи.

На цьому розвиток законодавства ЄС не зупинився. З урахуванням рекомендацій FATF, ЄС розробив Четверту Директиву від 20 травня 2015 року щодо боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.

Про що йшлося в цьому документі?

Четверта Директива деталізувала рекомендації FATF, зокрема, встановила більш детальні вимоги до ідентифікації та верифікації клієнтів банківських послуг, передбачила створення в державах ЄС реєстрів кінцевих бенефіціарних власників, визнала предикатність податкових злочинів до відмивання коштів та запровадила більш жорсткі вимоги й санкції в цій сфері.

30 травня 2018 року законотворці ЄС розробили пʼятий за чергою документ — Директиву Європейського Парламенту й Ради (ЄС) 2018/843 від 30 травня 2018 року про внесення змін до Директиви (ЄС) 2015/849 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму та про внесення змін до директив 2009/138/ЄС і 2013/36/ЄС.

Сутність документа полягала у встановленні вимог щодо запобігання відмивання доходів шляхом запровадження прозорості при проведенні транзакцій юридичних осіб, трастів, інших правових утворень.

Пізніше постала необхідність оновити норми у сфері боротьби з відмиванням доходів. 30 травня 2024 року Радою ЄС було ухвалено пакет правил боротьби з відмиванням грошей, що містили, зокрема, Директиву ЄС 2024/1640, що вносить зміни та скасовує Четверту Директиву ЄС 2015/849.

Що входить у цей пакет?

• Регламент ЄС 2024/1620 від 31 травня 2024 року: передбачає створення органу AMLA (Anti-Money Laundering Authority) у сфері відмивання доходів зі штаб-квартирою у Франкфурті-на-Майні. Орган виконуватиме функції нагляду й координації в цій сфері, а також буде відповідати за встановлення нових правил та норм.
• Регламент ЄС 2024/1624 від 31 травня 2024 року: встановлює єдині правила у фінансовій системі, які б запобігали відмиванню доходів.
• Директива ЄС 2024/1640 від 31 травня 2024: закріплює механізми, що спрямовані на запобігання відмиванню доходів у фінансовій сфері.
• Директива ЄС 2024/1654 від 31 травня 2024 року: вносить зміни до Директиви ЄС 2019/1153 та встановлює правила для доступу владних органів до централізованих реєстрів банківських рахунків.

Дві останні директиви мають бути імплементовані державами-членами до 10 липня 2027 року.

Отже, європейська спільнота пройшла довгий шлях до розбудови законодавчих норм у сфері відмивання коштів. ЄС вдалося створити базу для своєчасного регулювання фінансової системи з метою запобігання перетворення доходів, отриманих нелегальним шляхом, на «чисті» кошти.

До того ж наразі ЄС постійно намагається покращити законодавство та впровадити нові норми. Відтак, він активно трансформує та змінює сферу боротьби з відмиванням грошей. Тому в найближчі роки на нас чекають кардинальні зміни й нові виклики, що підвищать ефективність діяльності в цій сфері.

📌 Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «Блоги».